Семирічна дівчинка Ніколь — справжній вундеркінд. Вона ще з 5 років займається верховою їздою, вільно розмовляє трьома мовами, а також активно розвивається у творчому напрямку. Наразі Ніколь проживає в США, Чикаго. Ми розпитали її про те, як вона зацікавилась кінним спортом, про що мріє і які її подальші плани.
Багатьом дітям подобаються тварини. Але Ніколь вирішила піти трохи далі простого захоплення тваринками на дистанції. Як вона сама розповідає, у 5-річному віці вона підійшла до мами та попросила її пошукати школу, де навчають верхової їзди.
«Моя мама була здивована, бо у моїй родині ніхто не катається на конях. Це була повністю моя ідея. Мама з татом знайшли для мене професійну школу, де я почала навчатися. Любов до коней мене привела до цього спорту», — каже Ніколь.
На заняттях верховою їздою дівчинці найбільше подобається перестрибувати різні перешкоди.
«За час навчання я вже навчилась керувати конем, тому в мене пропав страх як тварини, так і страх падіння. Я спокійно можу їхати на різний швидкості, долати перешкоди, доглядати коня, готувати його до їзди. Якщо падаю, то продовжую тренуватися. Без падіння нема перемог».
Ніколь зазначає, що секрет полягає в емпатії та любові. Коні — надзвичайно чуйні тварини, які дуже тонко відчувають настрій людини. Дівчина ще не має власного коня, але постійно про нього мріє (а ще — мріє отримати перше місце на змаганнях). Поки що вона тренується на різних конях — і це їй також дуже подобається, адже Ніколь швидко знаходить з тваринками спільну мову, і кожен раз учиться в них чомусь новому.
Лише за два роки занять Ніколь вже займала призові місця в професійних змаганнях з кінного спорту в штаті Іллінойс. Наполегливість та дисципліна даються взнаки. Наразі дівчина тренується, аби взяти участь в наступному турнірі. Саме в кінному спорті Ніколь планує розвиватись в майбутньому, а вибір подальшої професії також планує пов’язати з конями — і стати або тренером, щоби передавати власний досвід наступним поколінням, або ветеринаром. Свій вибір пояснює наступним чином:
«Коні мають неймовірно позитивну енергетику, мені дуже подобається знаходитись серед них. Коні для мене — це як другий дім. Серед них я не помічаю як плине час. Завжди приходжу на тренування раніше, щоб встигнути підготувати коня, почухати його, зачесати гривку, почистити підкови, поставити правильне сідло».
Ніколь розповідає, що у коней — феноменальна пам’ять, вони дуже добре запам’ятовують маршрути. Також вони реагують на жести уваги: якщо перед тренуванням чи заняттям навіть просто принести тваринці яблуко чи моркву, вона буде розуміти, що ти — з гарними намірами, і краще слухатиметься.
Кінний спорт, звісно, займає перше місце в житті Ніколь, але вона намагається не зациклюватись лише на одному занятті. Крім верхової їзди, дівчина розмовляє трьома мовами (українською, англійською, російською), наразі планує додати до вивчення четверту — іспанську. Вільне володіння англійською мовою допомагає їй в навчанні в американській школі, де знаходяться діти з усього світу. Окрім цього, Ніколь подобається малювання: розмалювати та змальовувати різні предмети, тварини, людей.
Наостанок — дуже дорослі поради від Ніколь іншим дітям (та їхнім батькам також):
«Вибирайте собі хобі, яке подобається вам, а не вашим батькам. Не соромтесь та не бійтесь наполягати на своїх інтересах. Наприклад, я спробувала заняття професійним плаванням та гімнастикою, але відчувала, що вони не приносять мені задоволення, тому покинула їх. Пробуйте себе у різних сферах — і тоді ви знайдете собі заняття по душі».
