Правила успішного життя Артема Христіна
Артем Христін, спортсмен і бізнесмен, багаторазовий чемпіон України з жиму штанги і станової тяги, переможець багатьох міжнародних турнірів з армрестлінгу та пауерліфтингу, виконавчий директор компанії «Форт-Бір» і співзасновник компанії «Прайд». Артем – особистість різнобічна у всіх сенсах. Людина, яка на власному прикладі доводить, що можна з успіхом розвивати в собі здоровий дух, духовне багатство, силу розуму і волі. Про свій успіх і життєві пріоритети Артем розповів в ексклюзивному інтерв’ю для журналу Financoff.
Очевидно, що на кожному етапі життя є свої пріоритети і порядок розстановки цілей. Довгий час основним в моєму дитячому і юнацькому житті був спорт. Туди прямували основні сили. Освіта і особистісний розвиток, хоч і були на досить високому рівні, але все одно відсувалися на другий план. І в якийсь момент, навчаючись на другому курсі, я усвідомив, що спорт – це не більше, ніж хобі, навіть на такому професійному рівні.
Спочатку питання про суміщення не стояло так гостро, як зараз. І все було досить просто. Якщо співвідносити з грошима, то, скажімо, є у мене 100 доларів, і я можу на них купити якийсь певний набір продуктів, не більше і не менше, оскільки я обмежений даною сумою. Точно так само і з часом. У мене в добі є 24 години, у місяці – 30 або 31 день, і 365 днів на рік. І цим часом я можу розпорядитися так, як я вважаю за потрібне. Це, першою чергою, бізнес, це особистісний і духовний розвиток, і це, звичайно ж, спорт. Тобто спорт, насправді, нікуди не пішов, але він просто відійшов на другий або навіть третій план.
Читайте также: Журнал «Financoff» (Август 2018)
Першою чергою це література – я дуже люблю читати. Це також перегляд улюблених фільмів, обов’язково відвідування театру. Перебувати постійно в бізнес-середовищі дуже важко, оскільки це досить жорстке середовище, як на мене.
Знаєте, я дуже вдячний цьому факультету, деканату, першою чергою – викладацькому складу. Це сім’я, насправді. Я із задоволенням відвідую рідний університет.
Це дуже велика робота. І вона починається з самоорганізації. Це, по суті, тайм-менеджмент. Курс, за який я вдячний своєму викладачеві Оксані Долгові. Організація часу – це те, що дозволяє максимально використовувати наявні 24 години. Наприклад, у бізнесі я вирішую це питання шляхом максимального делегування завдань. Пишу завдання і делегую їх своїм підлеглим. А делегування будується на довірі. Мій бізнес – це моя команда. На сьогоднішній момент штат включає в себе більше 300 співробітників. Таким чином делегування ефективно розвантажує робочий час керівника і дозволяє складати завдання відповідно до стратегічних планів.
Захищати дисертацію планую цього року, після чого отримаю звання кандидата економічних наук. Тема моєї дисертації: «Управління репутаційними ризиками банку на фінансовому ринку». Дуже цікава і поки до кінця не вивчена тема. Дуже мало наукових досліджень робилося в цьому напрямку. Тому, можна сказати, я буду одним з перших.
Це дуже цікавий момент насправді. Усі мої записи в соцмережах несуть певне соціальне навантаження. У мене дійсно дуже мало вільного часу, який я міг би приділити близьким людям, своїм друзям, щоб якось додатково мотивувати їх. При цьому багато хто просить якихось порад, а я відчуваю відповідальність за те, що не можу цього зробити. Тому я вибрав саме такий формат, щоб розширити охоплення аудиторії і дати всім ту інформацію, яка може виявитися для них корисною. Я прокинувся 2 січня і зрозумів, що хочу додати собі ще якийсь виклик, крім спорту і бізнесу. І я вирішив, що це буде напівмарафон. Це якраз такий момент, який дозволяє показати, як робити те, чого ти раніше ніколи не робив. Крім цього, я готуюся у вересні цього року здійснити своє перше сходження на гору Ельбрус. Я вже зареєструвався, поступово купую все необхідне обладнання.
Почну зі спорту. Першою чергою планую пробігти напівмарафон, потім марафон. Здійснити сходження на Ельбрус. Це якщо говорити про нинішній рік. Не думаю, що повернуся в професійний спорт. Найближчими роками планую підкорити сім головних вершин світу. Гори манять мене чомусь, і я впевнений, що це моє. Щодо бізнесу – це дуже велика тема. Зараз у планах вивід компанії на міжнародний рівень. Ми плануємо розширювати масштаби діяльності нашої логістичної компанії. На сьогоднішній день наша компанія займає лідерські позиції в Одеській області. Ми стабільно демонструємо зростання, з року в рік стабільно додаючи більше 20 %.
Ну, я насправді багато вже перерахував.
У ту 25 годину? (сміється). Моє улюблене хобі, хоч і часу на нього практично не залишається, – я люблю мріяти, насправді. Останнім часом зловив себе на думці, що близько року десь я не мріяв практично. А багато моїх успіхів у житті, починалися першою чергою з мрії. Мрія потім втілюється у якісь більш конкретні цілі та плани. Це те, що рухає нас вперед, змітає всі кордони на шляху. Дуже важливо ставити перед собою не просто цілі, а мріяти, знаєте, як в дитинстві це бувало. Мрієш про щось і уявляєш собі суперсилу, яка у тебе є. Масштаб мрії не повинен ставати меншим. Нічого не буває без мрії. Ніяк.
Як я і говорив, Артем Христін сьогодні – це про бізнес. Тому що бізнес – це цікаво. Це масштаби. Ви знаєте, я думаю, що бізнес від спорту мало чим відрізняється, можливо, лише розмахом, масштабами гри. Наприклад, на ринг виходить одна людина, але за нею – ціла команда. І результат робить саме команда. Так само і в бізнесі. До результату йдеш тільки зі своєю командою. І тут різниця тільки в масштабах. Тому що великий бізнес – це величезні масштаби і величезна команда. Але якщо в спорті є правила, є рефері, і він стежить за цими правилами, то у великому бізнесі цих правил практично немає.
Їх, на жаль, практично немає як з юридичної, так і з економічної точки зору, а дуже часто – ще й з моральної. Ці правила тобі доводиться диктувати собі самому. Це твої принципи, яких ти дотримуєшся завжди. Це елементарна чесність, яку намагаються зламати всіляко з усіх боків. І коли ти цього дотримуєшся попри все, ти пишаєшся собою, це якщо я за себе буду говорити. Відверто кажучи, я пишаюся тим, що мені вдається слідувати людським принципам і паралельно вести успішний бізнес на цьому ринку. Це ніякою мірою не вихваляння і не хизування…
Я можу жертвувати своїм часом, своїм здоров’ям, тижнями спати по півтори-дві години, знову ж таки, нерви… постійні стресові ситуації – куди без цього. Але ніколи не поступаюся моральними принципами. Це та установка, яку я поширюю в своїй компанії.
Традицїї компанії, які я зараз успішно трансформуюю як свій власний досвід і поширюю серед своїх працівників, були закладені засновниками “Форт-Бір-Плюс” Ігорем і Поліною Бєліковими. Ще при першому знайомстві з ними я зрозумів, що це люди принципів та масштабного мислення, яке багато у чому співпадає з моїм власним. Тож наша співпраця дуже синергічна.
Я часто сам собі задаю це питання. Знаєте, крім бізнесу, успіху, ясна річ. Крім того, щоб стати одним з рядків в журналі Forbes (сміється). Обов’язково планую побудувати щасливу сім’ю. Це обов’язково, тому що ніякі гроші, ніякі блага не зроблять тебе по-справжньому щасливим. І коли ти повертаєшся додому, тобі обов’язково повинен хтось посміхатися і тобі обов’язково повинно бути просто тепло.
Я сам собі в свої 25 років задаю питання, що мені дозволило досягти тих результатів, які є на сьогоднішній день. Я це все поєдную в поняття характеру, стержня, так би мовити. Це та основна якість, яка дійсно допомагає досягати результатів. Тобто характер, у моєму розумінні, – це вміння ставити перед собою надзвичайно складні цілі і йти до них, незважаючи на труднощі, на ті моменти, які будуть вибивати з ладу. Це може бути температура, сніг, дощ, що завгодно, хоч кінець світу… Поки не буде досягнутий результат, варіантів зупинятися просто не існує.
Ось вам простий приклад: я їхав до вас на інтерв’ю, ми заздалегідь домовилися на певний час. А прямо зараз проходить зустріч представників моєї компанії з великим постачальником. Мене там чекають у конференц-залі, але я розумію, що домовлявся на інтерв’ю і воно без варіантів має відбутися. Чому так? Тому що навіть з чітко розставленими пріоритетами, відходячи від запланованого в дрібницях, ми потім йдемо на більші поступки. І тут грає роль характер: ми не відступаємо від маленьких цілей, як от приїхати дати інтерв’ю. А тільки потім переходимо до більш великих, як ці переговори. І не дозволяємо зовнішнім факторам викинути нас з наміченого плану. Таким чином ми отримуємо результат і там, і там. Якби було по-іншому, я б ризикував тим, що не отримаю належного результату ні в тому, ні в тому.
Так, дійсно, я дуже люблю читати. І місяця не проходить, щоб я не почав читати якусь книгу. Глобальні зміни в моєму житті – можна сказати, переворот свідомості, підтвердження, яке я отримав, – це, звісно, спричинила трилогія великої американської письменниці Айн Ренд «Атлант розправив плечі». Ця книга показує підприємців, бізнесменів трохи під іншим кутом зору. Тому що довгий час підприємці сприймалися як особи аморальні, мало не чудовиська без совісті і честі. І ця книга перевернула все. Вона, свого роду, як Біблія для бізнесу, яка показала підприємництво абсолютно з іншого боку. Книга ця переконливо демонструє, що, власне, дозволило Сполученим Штатам стати лідером світової економіки. І я дуже радий тому, що й Україна поступово йде цим шляхом.
Також хотілося б відзначити книгу сучасного письменника, історика Юваля Ноя Харари «Sapiens: Коротка історія людства». Дуже переконливо і в невеликому обсязі описано коротку історію становлення людства. Еволюцію взаємовідносин між людьми, між націями, компаніями, між чоловіком і жінкою. Дуже здорові думки, які дають можливість охопити ситуацію поглядом зі сторони. Ця книга дозволяє розвивати глобальне мислення, а при роботі у великому бізнесі – ця якість просто безцінна.
Це, звісно мама. Їй я завдячую всім, чого вдалось досягти у житті, адже всі ті риси та якості, які допомагають мені стрімко рухатись по життю, були закладені нею ще у ранньому дитинстві.