Бути мамою – складно. А бути мамою 6 дітей, мати власний проєкт і займатися благодійністю здається зовсім неможливо. Але українка Наталя Сивак доводить: можливо все!
Засновниця благодійного Фонду “МАМА плюс Я” з допомоги дітям-сиротам та дітям, які постраждали від війни, авторка менторської програми “Шлях Здоров’я”, телеведуча, підприємиця в івент індустрії та мама шістьох дітей. Це все про Наталю Сивак, яка під час повномасштабної війни не втратила себе, а продовжила розвивати свою справу.
“Іноді баланс знаходити важко, проте мене мотивує найголовніша мета – бути корисною тут і зараз. Цього року я серйозно зайнялась своїм здоров’ям і ставленням до життя, тож балансувати стало легше. Найголовніше – це любити те, що робиш і робити те, що справді приносить користь і задоволення”, – ділиться Наталя своїм досвідом.
Наталя у благодійності вже майже 30 років – починала з волонтерства у будинку дитини ще в підлітковому віці, а 16 років тому створила професійний благодійний фонд.
Про своє ставлення до волонтерства Наталя говорить так: “Волонтерство – це частина мого світогляду і філософії. Для мене не буває чужих дітей, тож я ніколи не можу пройти повз історії дітей, які потребують допомоги. В інтернатах чи прийомних родинах, діти в лікарнях та притулках. Завжди намагаюсь допомогти фінансово чи хоча б інформаційно. Я завжди кажу, що краще маленька допомога, ніж велике співчуття”.
Допомога дітям для Наталі – питання близьке і дуже особисте. Її мама стала сиротою під час Другої світової війни. І все своє дитинство провела в дитячому будинку. Тож Наталя з самого народження знала хто такі “сироти” та як життя без батьків може вплинути, навіть, на посмішку її мами. Можливо це одна з основних причин, чому Наталя обрала саме напрямок допомоги дітям-сиротам. Але до конкретних дій підштовхнуло народження доньки.
“Коли моя найстарша донька народилася і потрапила в реанімацію, я побачила там дітей, від яких відмовилися батьки. Це було дуже важко, адже наша донька мала нашу підтримку і турботу, а ті діти там були зовсім самі. Вже тоді з’явилася думка, як я можу підтримати цих дітей. Коли вже була вагітна молодшим сином, мені наснився сон про благодійні фестивалі для дітей. Я вирішила, що якщо Господь управить і син народиться без проблем – фестивалям бути. Так і сталося. В липні народила Володимира, а у вересні вже був перший Фестиваль для 1000 дітей-сиріт” – згадує жінка.
В 2007 році Наталя разом з волонтерами та благодійниками організувала у Дніпрі перший благодійний фестиваль для дітей-сиріт “Мама+я”. Фестиваль відкрив очі на нагальні проблеми дітей в дитячих будинках та інтернатах. Тож фестиваль із одноразової акції перетворився на щорічний проєкт. Так почалася історія благодійного фонду “МАМА плюс Я”, який виріс до масштабів багатофункціональної організації.
“Тоді, в далекому 2007 році було важко зрозуміти весь масштаб проблеми, про дітей-сиріт говорили рідко. Ми ж дарували їм емоції, надихали на розвиток талантів та допомагали знаходити люблячі родини. Загалом за нашої підтримки було усиновлено 255 дітей, а ще 500 були влаштовані в ДБСТ та прийомні родини. Це дійсно дуже цінно і наша мрія – продовжувати це і зараз”.
Будучи мамою 6 дітей, Наталя знаходить час і енергію, щоб дарувати турботу сотням інших – підопічним фонду. Розповідаючи про мотивацію, вона перш за все згадує віру, адже духовні цінності дозволяють їй залишатися сильною в будь-яких умовах. Милосердя, співчуття та почуття відповідальності тримають докупи навіть в найскладніші часи. І надихають на нові проєкти!
На початку повномасштабної війни Наталя, які і тисячі українських жінок, була вимушена евакуювати дітей за кордон. Сама ж живе зараз на дві країни. Бо не може залишити без допомоги дітей України.
“Я бачу всі проблеми, з якими сьогодні стикаються діти-сироти. Війна, стреси, це в додаток до інших, на жаль, звичних проблем сирітства. Сьогодні фокус суспільства і держави зміщений і ми всі розуміємо чому (і це нормально), але продовжуємо боротися. Ми працюємо безпосередньо з інтернатами і родинами, залишаємося в контакті, щоб вирішувати нагальні проблеми. В Україні залишається більша частина команди, яка під час тривог і обстрілів продовжує працювати. Це ідейність та відданість справі, яку я дуже ціную”.
В Україні і закордоном Наталя проводить переговори з українськими та міжнародними меценатами і компаніями. Жартує, що, навіть не маючи освіти, вже стала дипломатом. Проводить фандрейзингові заходи, щоб збирати кошти і звертати увагу на проблеми дітей. Бере участь у форумах, конференціях та благодійних аукціонах. Як каже Наталя: “Способів залучення ресурсів дуже багато, важливо вміти спілкуватися з благодійниками”. І їй це вдається вже 16 років!
До повномасштабної війни Наталя активно розвивала власний бізнес в івент індустрії, зараз всю творчість спрямовує в організацію благодійних заходів – вечорів, сніданків, бранчів, форумів для збору коштів та обговорення проблематики. Серед наймасштабніших – благодійний вечір “Тріумф добра” у Відні в листопаді 2022 року та благодійний форум Mothers for Ukraine Charity Forum у Відні в травні 2023 року.
Постійні стреси забирають багато енергії, але й спонукають адаптуватися. Тому навіть в таких умовах Наталі вдається змінювати себе і запускати нові проєкти. Так з’явився авторський менторський проєкт “Шлях здоров’я”, який надихає на здоровий спосіб життя і зміну звичок.
“Я люблю ділитися знаннями. Якщо я знаю, як змінити своє життя, то можу надихнути на це й інших. Це ще один спосіб зробити цей світ трошки кращим” – пояснює Наталя рішення запустити ще один проєкт під час війни.
В питаннях мотивації і балансу вона знає багато. Проте робота над благодійними проєктами займає багато часу і ресурсів, особливо емоційних. Часто це призводить до вигорання, але завдяки ідейності та підтримці можна триматися і знаходити нові сенси і сили рухатися далі.
“Весь свій досвід і знання я акумулюю в розвиток головних проєктів свого життя: це моя родина, благодійність та саморозвиток. Мати 6 дітей, кожна з яких – особистість, – це виклик. Іноді поєднувати родину і благодійність нелегко, але я маю розуміючого чоловіка і дітей, які завжди підтримують”.
Тим, хто хоче розпочати свою власну благодійну діяльність, Наталя радить чітко визначитися з темою, яка найбільше хвилює і знайти ідею – чому взагалі ця тема важлива і чому її треба вирішувати. Але важливо, щоб це все йшло від серця, з щирими мотивами та милосердям. А ще – не забувати про повагу до благодійників та їхньої довіри. Бо ефективна співпраця можлива лише тільки в такому випадку.
“Я вірю, що в майбутньому ми зможемо створити кращі умови для розвитку дітей-сиріт. Вже сьогодні ми працюємо для цього. Це болить. Це потрібно. Не лише нам як фонду, але й усій країні”
Історія Наталі Сивак надихає нарешті встати й діяти. Бо поєднувати материнство та активну діяльність можливо, найголовніше — це горіти ідеєю та оточувати себе однодумцями.
