Для покоління моїх батьків стандартним варіантом розвитку кар’єри було отримання ступеня МВА. В якийсь момент, на початку 2010-х років, я теж задумалася про це. Але як би не манила програма, цінник в $200 000 і втрачена заробітна плата за два роки просто не коштували того. Як же справа йде зараз?
Чи варто отримувати МВА у 2020 році? Стає все більш і більш очевидним, що ступінь MBA – це не просто сумнівна інвестиція. Це ризик, який елементарно не вартий можливих витрат.
Погляньмо з боку: цінність бізнес-школи вже деякий час знижується. Просто запитайте в Ілона Маска, Шеріл Сендберг або Марка Кьюбана їх думку про MBA або подивіться на зниження кількості заяв на вступ навіть в кращих школах. Модель, де студенти залишали робочі місця, щоб вивчати кейси десятирічної давності, була розроблена для іншої епохи, коли технології не міняли цілі галузі з такою запаморочливою швидкістю.
COVID-19 пролив яскраве світло на те, наскільки архаїчним є цей тип освіти. Практично відразу бізнес-плани були зруйновані, правила, за якими ми рухались, були переглянуті. Керівники не можуть спиратися на тактику, якої вони навчилися з застарілих прикладів, – всі ми дізнаємося про новий світ в режимі реального часу.
Історично програми MBA обіцяли наступне: освіта за основними бізнес-темами, доступ до більш престижних вакансій і мережи впливових контактів. Але в найближчому майбутньому вони не можуть гарантувати нічого з перерахованого.
Освіта? Студенти MBA будуть слухати лекції онлайн, і ви можете робити те ж саме завдяки широкому доступу до МООК – масових відкритих онлайн-курсів на кшталт Udemy і Coursera.
Вакансії? Багато компаній, які наймають випускників програм MBA, призупинили наймання і скасували літні стажування. Володарі дипломів MBA будуть конкурувати за робочі місця з кандидатами, які в останні два роки працювали, а не попивали коктейлі на заходах для нетворкінгу. До слова про коктейлях, побудувати мережу ділових контактів стає складніше, коли на зміну вечірок і весняним поїздкам приходить Zoom.
І найголовніше, я особисто переконалася в тому, що дворічної бізнес-освіти просто недостатньо, щоб побудувати кар’єру сьогодні.
Більш того, управлінські навички ніколи ще не були так важливі для професійного успіху в довгостроковій перспективі. У світі після COVID-19 захищені тільки ті робочі місця, які не можна з легкістю автоматизувати або віддати на аутсорс. Одна з ключових категорій – менеджерські позиції, які вимагають розвинених комунікативних навичок, емоційного інтелекту і досвіду. Це сувора дійсність, яку багато хто з нас вперше усвідомили завдяки президентській кампанії Ендрю Яна 2020 року і його книзі The War on Normal People ( «Війна проти звичайних людей»).
У 2018 році зарплати й можливості були тінню того, що було доступно до фінансової кризи, престижні робочі місця автоматизувались і все більше число колег працювали з-за кордону. Ось один особливо показовий приклад: раніше департамент торгівлі акціями в JP Morgan займав два поверхи у висотці на 270 Park Avenue – з того часу його замінили алгоритми та крихітна кімната, де сидить, можливо, з десяток людей. Аналітики тоді передбачали, що наступним під автоматизацію потрапить ринок цінних паперів з фіксованим доходом, і що все більше і більше позицій у сфері фінансів будуть зайняті роботами або більш дешевими співробітниками з-за кордону.
Так йшли справи два роки тому. Перенесемося в майбутнє: COVID-19 прискорив ці тенденції автоматизації та аутсорсингу експоненціально і далеко за межі сфери фінансів. Згідно з даними консалтингової фірми Bain, автоматизація буде розширюватися і знищить від 20% до 25% теперішніх робочих місць до кінця десятиліття.
Аутсорсинг теж розвивається, оскільки підприємства змушені скорочувати витрати, і водночас їм все більш комфортно працювати з розподіленою командою. Навіть технічні фахівці більше не відчувають себе впевнено: генеральний директор Uber Дана Хосровшахі пише в плані «фундаментальної перебудови компанії», що вона перенаправляє багато позицій інженерів за кордон. Майже три чверті технічних працівників все більше турбуються про збереження своїх робочих місць.
Попри існування цих трендів і важливість підготовки менеджерів, бізнес-школи пророкують зниження числа студентів до кінця 2020 року. І це логічно: вони роками не впроваджували значущих інновацій, і вони не вводять зміни, які зараз могли б залучити потенційних студентів. Я не чула про коригування вартості навчання або повернення коштів за зіпсований весняний семестр – попри гучні протести – або про додаткову кар’єрну підтримку для студентів, які зараз постали перед труднощами. Замість цього багато програм поспішають знову відкриватися і мають намір зробити це раніше, ніж інші компанії. Подібно компанії Blockbuster на початку нульових, вони тримаються за сильний бренд і високу маржинальність, які десятиліттями працювали на їх користь, замість того щоб освоювати нові моделі, які були б застосовні в майбутньому.
Але настають зміни. Студенти очікують і заслуговують більшого. Альтернативні програми MBA тільки починають з’являтися і поки ще знаходяться на стадії експерименту. Є багато факторів, які потрібно врахувати при розробці альтернативного типу програми MBA. Але я вважаю, що одна з цих програм виявиться еквівалентом Netflix: моделлю майбутнього, яка витіснить з ринку бренди з багаторічною історією. У будь-якому випадку, з урахуванням того, що багато з цих програм є безкоштовними або дешеві, вони пов’язані з набагато меншим ризиком.
Програми MBA – очевидна мета, але всім установам вищої освіти варто звернути увагу на цей приклад. Багато з цих старомодних закладів, які заманюють студентів гучними іменами, вганяють їх в борги та позбавляють найпродуктивніших років життя, скоро спіткає доля Blockbuster.
