Glamour and cinephilia are the ingredients of the Cannes Film Festival’s signature cocktail- but how does the festival stay Buoyant?

It is my seventh Cannes Film Festival, I think to myself, as I walk down the red carpet into the Palais De Festival for the premier of Elton John’s acclaimed production of «Rocket Man». The cameras are ready to photograph every move in light of the ban on selfies, declaring that «trivial» selfies are banished from the festival as they tarnish the quality of the red carpet. The ban is the brainchild of the festival’s artistic director Thierry Fremaux with the aim of transforming its ethos.

This in addition to the collision of the festival against streaming giants such as Netflix and Amazon, scrambling the entertainment ecosystem. In an era in which Netflix foregoes traditional theatrical releases in exchange for streaming platforms whereby Cannes announced that the films showcased must have a French theatrical release to be eligible. Yet the Cannes Film Festival continues to be a celebration of rosé-lubricated cinematic representation that tangled in the glittering backdrop of the Côte d’Azur.

This festival edition, the likes of no one other than Leonardo DiCaprio, Margot Robbie, Brad Pitt, Bill Murray, Pedro Almodóvar and Antonio Banderas walked the red carpet at the Palais, the cathedral of the film industry. Yet, as I became increasingly involved in the financial and legal aspects of the entertainment industry, I wanted to grasp the engine that drives Cannes and answer the question: Why entertainment companies from around the globe shoulder the cost of flying their talent and teams to the South of France for the occasion?

The answer came to me over cocktails sitting at the notorious Carlton Hotel. With my drink firmly in my hand, I glance over Elvira Gavrilova and Sergei Melnik as they discuss the financial implications of the movie industry with producer Alexander Zanzer.

«There’s been a traditional way of monetizing feature films country by country that is under immense pressure with the digital delivery of content», says Glen Basner, CEO of FilmNation Entertainment. Basner is also known as the producer of the Mindy Kaling comedy «Late Night» and sci-fi movie «Arrival», adding, «It’s altering the value chain for distributors and changing how they go about exploiting their content».

A few years ago, studios present across the Globe saw Netflix and Amazon as cash cows. The two companies were famous for overpaying for the chance to stream movies and shows from the studios’ back catalog, placing tens of millions of dollars for the rights to «Friends», «The Sopranos» and «Star Wars» on the poker table in hope for a royal straight flush. This strategy seemed bulletproof, however media companies began to worry that these short-term financial returns were coming at the cost of future profits.

«Cannes is still very important», says Arianna Bocco, exec VP of acquisitions and production at IFC Films. «However, it’s shifted in terms of being a place where we went to buy a lot of films to a festival where we take a lot of meetings and scout talent.»

The place, timing and execution is therefore of essence, however due to various upcoming regulation and legislation, production companies have developed implicit techniques to finance films, all at the Cannes film festival.

Читайте также:   Why Antisemitism is still alive, thanks to my experience in Ukrainian airlines

Here’s a breakdown of the festival’s «engine».

First, comes the studio model. The strategy in this case is to combine three to five productions in a similar genre and directly approach investors or angels with a slate of similar films. If one if the productions launches to success, it will pay off itself. The concept sounds straight-forward by hedging risks in order to have multiple eggs in your basket, but the question remains: Can you summon multiple projects together? If the answer is yes, be my guest in the studio model. If the answer is no, continue reading.

Now, welcome to the world of government funding. During the Cannes Film Festival, nations are represented and manifested into tents to showcase local creative talent, all funded by their respective government. These nations currently have attractive tax and investment incentives for filmmakers. As an example, let’s examine Europe’s MEDIA program which has twenty years old programs for media and filmmakers. These European filmmakers design a business plan around the rules and regulations surrounding the MEDIA money.

However, if talents and filmmakers refuse to comprise their creative integrity, the option to forego the seed enterprise investment scheme which complements the enterprise investment scheme and offer a range of tax reliefs to individual investors who purchases shares in early-stage companies. These are aimed at companies seeking investment must be based in the UK and have a permanent base in the country.

In France, Sociétés de financement de l’industrie cinématographique et de l’audiovisuel (SOFICAS) are the equivalent tax-wrappers to EIS and SEIS. They are equity funds financed with tax-related money and are allowed to invest in both films and TV productions, on a selective basis. Their money comes from banks which are allowed to collect, from French tax resident private investors who want to pay less income tax in France.

A range of incentives is available when one pursues an investment in an SEIS or EIS investment scheme. The EIS offers five primary tax reliefs: income tax relief for up to 30 %, capital gains tax deferral relied, EIS loss relief against income or capital gains, business property relief and capital gains tax free on disposal if held 3 years. These advantages are instated should an investor hold the qualifying investment for a minimum of three years and is not connected with the issuing company.

As with the EIS, a percentage of the cost of an investment can be claimed against the investor’s income tax liability for the tax years in which the investment was made.

Читайте также:   Why millennials are choosing the European Dream for college

But one thing is for sure: There will be many oohs and aahs during the Cannes Film Festival this year and the years to come as the entertainment industry continues to grow as a vibrant global market.

Гламур і кіноманія — фірмові інгредієнти Каннського кінофестивалю. Але як це сприяє тому, щоб фестиваль залишався на плаву?

Це мій сьомий Каннський кінофестиваль, думаю я собі, крокуючи червоною доріжкою до Палацу фестивалів і конгресів на очікувану прем’єру Елтона Джона – кінострічку «Rocket Man». Камери готові до зйомки кожного кроку, так як вже діє заборона на селфі, які вважаються «тривіальними» і паплюжать враження від червоної доріжки.
Ця заборона є дітищем художнього директора фестивалю Тьєррі Фремо – з
метою трансформації його етики.

Це, на додаток до зіткнення фестивалю зі стрімінговими гігантами, такими як Netflix та Amazon, є боротьбою проти усієї екосистеми розваг. В епоху, коли Netflix відмовляється від традиційних театральних релізів на користь стрімінгових платформ, Канни оголосили, що всі фільми, які виходять, мають пройти французький театральний реліз, щоб мати право на існування.
І все ж Каннський кінофестиваль продовжує бути святом оздобленої рожевим кінематографії, що потопає у блиску загального фону Лазурного берега.

Хто ж іще, окрім Леонардо Ді Капріо, Марго Роббі, Бреда Пітта, Білла Мюррея, Педро Альмодовара та Антоніо Бандераса, могли крокувати червоною доріжкою у Палаці цього фестивалю, святая-святих кіноіндустрії. Але, з тих пір як я стала дедалі більше займатися фінансовими та правовими аспектами індустрії розваг, я хотіла збагнути двигун, який керує Каннами, і відповісти на питання: чому розважальні компанії з усього світу беруть на себе витрати на політ своїх талантів і команд на південь Франції з цієї нагоди?

Відповідь прийшла до мене за коктейлем, поки я сиділа у горезвісному готелі «Карлтон».
З напоєм у руціі, я дивлюся на Ельвіру Гаврилову і Сергія Мельника, поки вони обговорюють фінансові наслідки кіноіндустрії з продюсером Олександром Занзером.

«Там використовувався традиційний спосіб монетизації художніх фільмів однієї країни іншою, що перебуває під великим тиском з боку розповсюдження цифрового контенту», – говорить Глен Баснер, генеральний директор Film Nation Entertainment (котра відома як продюсер комедії Мінді Калінг «Пізня ніч» і науково-фантастичного фільму «Прибуття»). «Це змінює ланцюжок ціноутворення для дистриб’юторів і змінює те, як вони використовують свій контент», – доповнила вона.

Кілька років тому студії, представлені в усьому світі, побачили Netflix та Amazon як дійних грошових корів. Ці дві компанії славилися переплачуванням за можливість показувати фільми та шоу зі списку студій, ставлячи десятки мільйонів доларів за права на «Друзів», «Клан Сопрано» і «Зоряні Війни» на покерному столі – в надії на роял-флеш. Ця стратегія здавалася куленепробивною, проте медіакомпанії почали хвилюватися, що ці короткострокові фінансові прибутки йдуть за рахунок майбутніх доходів.

Канни все ще дуже важливі, – говорить Аріанна Бокко, виконавчий директор з придбань та виробництва в IFC Films. – Однак усе змінюється, і якщо раніше ми їхали сюди, щоб купляти багато фільмів, то зараз ми приїжджаємо на фестиваль заради зустрічей і на розвідку талантів».

Читайте также:   9 Ways My Perspective On Life Changed Amongst The Glamour Of Monaco

Таким чином, місце, терміни і виконання є важливими, однак, через різні зміни у регулюванні і законодавстві, виробничі компанії розробили неявну методику фінансування фільмів – усі на Каннському кінофестивалі.

Ось де є поломка у «двигуні» фестивалю

По-перше – це модель студії. Стратегія в цьому випадку полягає в об’єднанні від трьох до п’яти виробництв у подібному жанрі і пряме звернення до інвесторів чи ангелів, зацікавлених у подібних фільмах. Якщо хоча б одне виробництво буде запущене успішно, воно себе окупить. Концепція здається очевидною і полягає в страхуванні ризиків для того, щоб у вашому кошику було кілька яєць, але питання все ще залишається: чи здатні ви зібрати кілька проектів разом? Якщо відповідь «так», тоді запрошую стати моїм гостем у студійній моделі. Якщо відповіді немає – продовжуйте читати.

Тепер ласкаво просимо до світу державного фінансування. Під час Каннського кінофестивалю по наметах розподілені місцеві творчі таланти різних національностей, які фінансуються відповідними урядами. Ці країни на даний час мають привабливі податкові та інвестиційні стимули для кінорежисерів.
Наприклад, давайте розглянемо програму МЕДІА Європи, яка має двадцятирічні програми для медіа та кінематографістів. Ці Європейські режисери розробляють бізнес-план навколо правил, що стосуються грошей МЕДІА.

Проте, якщо таланти і режисери відмовляються включати свою творчу цілісність – є варіант відмовитись від схеми корпоративного стартового капіталу, який доповнює інвестиційну схему підприємства і пропонує цілий ряд відмін податків для індивідуальних інвесторів, які купують акції компаній на ранній стадії їх існування. Вони спрямовані на компанії, які шукають інвестиції, розташовані у Великобританії і мають постійну базу в країні.

У Франції, Sociétés de financement de l’industrie cinématographique et de l’audiovisuel (SOFICAS) є еквівалентними таким ухильникам від податків, як EIS та SEIS.
Це фонди акціонерного капіталу, які фінансуються за рахунок коштів, пов’язаних з оподаткуванням, і яким дозволено інвестувати у фільми та телевізійні постановки на вибірковій основі. Їх гроші надходять від банків, яким дозволено збирати кошти, від французьких приватних інфесторів, які платять податки (якщо ті хочуть платити менше податку на прибуток у Франції).

Діапазон пільг стає доступним, коли ви здійснюєте інвестиції за інвестиційними схемами SEIS або EIS. EIS пропонує п’ять основних податкових пільг:
– податкові пільги на прибуток до 30%, відстрочення податку на прибуток капіталу;
– EIS зменшує втрату доходів або прибутку від капіталу і надає допомогу у сфері господарської власності та капіталу;
– надання допомоги корпоративній власності і звільнення від податків на депозит, якщо він тримається 3 роки.
Як і в EIS, можна вимагати відсоток від вартості інвестицій податкового зобов’язання інвестора за податкові роки, у рамках яких були здійснені інвестиції.
Але одна річ є беззаперечною: поки буде багато «охів» і «ахів» під час Каннського кінофестивалю цього року і в наступні — індустрія розваг продовжуватиме рости як яскравий глобальний ринок.

Не успеваете всё читать ?
Подпишитесь на рассылку Financoff.
Самое важное и интересное из
сегодняшних новостей вам на почту.

Это бесплатно.

Комментариев: 3010

Напишите комментарий

Your email address will not be published. Required fields are marked *