Мережева цензура – це не нове явище. Вона існувала і існує багато років і в різних країнах. Авторитарні уряди блокують небажаний їм контент, а в розвинених країнах цензуру виправдовують необхідністю захисту авторських прав, боротьбою з релігійним екстремізмом і тероризмом, шахраями і хакерами і безліччю інших причин. Однак довгий час аполітичність була невід’ємною характеристикою сфери IT. Соціальні мережі хоча і використовувалися для пропаганди тих чи інших політичних поглядів, але до останнього часу вони не виступали в ролі жорстких політичних цензорів.
Блокування акаунтів Трампа і відключення соціальної мережі Parler від цифрової інфраструктури можна назвати цифровою цензурою. Відключивши мобільні додатки Parler від екосистем Google і Apple, вигнавши Parler з хостингу Amazon, компанії, що володіють мережевою та інформаційною інфраструктурою, виступили в ролі технологічної поліції. Почасти це відбувається під тиском громадської думки, але водночас виглядає як демонстрація влади і як помста Дональду Трампу за розпочаті при ньому антимонопольні розслідування проти найбільших цифрових корпорацій.
У США ми бачимо більш складний процес саморегулювання і самоорганізації великих технологічних компаній. І так само як громадяни мають право захищати свої права або цінності всіма законними способами, так і технологічні компанії можуть захищати свої принципи так само законними способами, передбаченими спочатку в умовах використання їх платформ.
Варто звернути увагу на те, що проти Дональда Трампа і Parler об’єдналися конкуруючі між собою компанії. Об’єдналися в короткі терміни і з однаковою ідеологічною основою – немає закликів до насильства на їх платформах.
У ситуаціях, коли держава та інші інститути суспільства свідомо не здатні до швидкої й критично важливою реакції, виникають нові соціальні інститути, одним з яких є і це співдружність технологічних компаній. Гравці, які увійшли у нього, безумовно, зацікавлені в збереженні свого прибутку, місця на ринку і можливості продовжувати отримувати вигоду від кожного учасника екосистеми – користувача або постачальника послуг. Саме цей інтерес, а не політичні цілі в процесі боротьби за владу, робить їх чесніше «класичної політики».
За час президентства Дональда Трампа великі технологічні компанії зіткнулися з безпрецедентним антимонопольним тиском на них з боку законодавців, Білого дому та інших державних органів. При цьому і виручка Apple, Google (Alphabet), Amazon, Facebook за ці роки зросла в рази. Наприклад, виручка Apple за 12 місяців на 26 вересня 2020 року склала понад $274 млрд, що більше доходів бюджету Мексики за 2020 рік ($254 млрд). Доходи і капіталізація, зіставні з бюджетами великих країн, роблять ці компанії не тільки найбільшими лобістами в США, але і впливовими міжнародними гравцями, які захищають свої інтереси та активи.
Для акціонерів таких компаній критично важливо зберігати їх операційну структуру, інфраструктуру, зростання прибутковості акцій і виплати дивідендів. З цієї точки зору блокування Дональда Трампа і соціальної мережі Parler можна пояснити ставкою на переможця, нового президента США Джо Байдена, як гаранта збереження їх інтересів як мінімум на найближчі кілька років.
