Поруч на полі та поза ним:  Дар’я Савіна та Валерій Бондар про спорт, сім’ю та баланс у житті

Їх об’єднав футбол. Дар’я Савіна — ведуча та журналістка футбольного клубу «Шахтар». В минулому ведуча та кореспондентка телеканалів «Футбол» та «Еспресо». Дар’я також була медійним обличчям та ведучою на Євро-2020 на телеканалах «Футбол». Майстер спорту зі спортивно-бальних танців, багаторазова чемпіонка та фіналістка Кубка України, Чемпіонату України та призерка міжнародних змагань, таких як Чемпіонат Світу та Чемпіонат Європи. Окрім цього, вона є фотомоделлю і амбасадоркою бренду PUMA та Валерій Бондар, молодий центральний захисник донецького “Шахтаря” та збірної України. Чемпіон світу з футболу 2019 року у складі збірної України U-20. Разом з Шахтарем він чотири рази ставав чемпіоном України, двічі володарем Кубка України та одного Суперкубку України. У свої 25 років має орден за заслуги 3 ступеню. Разом вони вже протягом трьох років. Сьогодні ми дізнаємось трохи більше про цю яскраву футбольну сім’ю, їх захоплення та традиції, і про те, як їм вдається зберігати баланс у родині, поєднуючи робочі та сімейні обов’язки.

Валерію, вітаємо вас із перемогою “Шахтаря” в чемпіонаті України та завоюванням Кубка України в цьому сезоні! Які емоції ви відчули після фінального свистка, коли зрозуміли, що команда здобула ці престижні титули?

Дякую за привітання! Перш за все, хочу сказати, що ці перемоги ми присвячуємо нашим вболівальникам, які за нас вболівали, які за нас переживали, які завжди були поруч з нами. І перемога в Кубку України, і перемога в чемпіонаті України присвячується саме нашим вболівальникам, які завжди були поруч з нами. У цей непростий час, як для клубу, так і для всіх українців, які вже давно не перебувають вдома, я думаю, це вдвічі приємніше вигравати такі трофеї. Мені, як вихованцю донецького “Шахтаря”, який з дитинства пройшов усі етапи, це також вдвічі приємніше. Це мене тільки мотивує на подальші перемоги та подальший успіх нашої команди у всіх турнірах, в яких ми будемо брати участь.

Я відчував величезну радість, величезну гордість за всю команду, за весь персонал, за весь тренерський штаб і за весь клуб “Шахтар”, який робить величезну роботу для досягнення таких цілей. Ми всі разом працюємо, щоб вигравати такі кубки та радувати не тільки вболівальників, але й наші сім’ї, які також завжди поруч з нами, переживають, вболівають.

Дар’є, розкажи, чому ти обрала саме спортивну журналістику? Які виклики ти зустрічала у своєму професійному журналістському шляху і як їх подолала?

Моє життя з самого дитинства було пов’язане зі спортом, тому мені знайомий весь цей ритм. І мені здається, що не випадково мені випав шанс спробувати свої сили в спортивній журналістиці. З перших днів свого професійного шляху я відчувала, що я на своєму місці. Безумовно, було і буває дуже нелегко, але нічого не змогло і не зможе зупинити мене. Чи можу я сказати, що це був простий шлях? Ні. Свого часу я пройшла через найвищий рівень хейту і критики, молоду дівчину абсолютно не сприймали серйозно, перший час було непросто знаходитися в чоловічому товаристві, але все це зробило мене ще сильнішою. Я посміхалася і посміхаюся перешкодам, мої труднощі стають для мене перемогою, а адекватну критику я приймаю і продовжую працювати над собою. Час розставив усе по своїх місцях. У мене немає кнопки «стоп»: я завжди дуже вимоглива і упереджена до себе, дуже багато працюю над собою, стараючись щодня ставати кращою версією себе, і впевнено приймаю нові виклики. Не перестану говорити, що в моєму випадку за гарною картинкою ховається дуже багато роботи над собою. Уже зараз я впевнена в собі та в тому, що роблю, відчуваю, що мені під силу зрушити гори. Жінці непросто розвиватися і йти напролом у цьому світі, потрібні розум, сила, безстрашність і сміливість. Виходячи з цього, усім дівчатам, які читатимуть це інтерв’ю, я хочу сказати, що ніколи не потрібно сумніватися у своїй цінності, унікальності та могутності. Кожна з нас заслуговує всіх можливостей і шансів у цьому світі, щоб досягати поставлених цілей і здійснювати свої мрії.

Дар’є, ти працюєш у медіа відділі футбольного клубу “Шахтар”, розкажи наскільки це складна робота? 

Працювати презентером такого футбольного клубу, як «Шахтар», — це неймовірно круто та яскраво, але водночас і дуже відповідально. Адже цей клуб має величезну історію та амбіції. Для мене велика честь бути частиною цієї команди. До моїх обов’язків входить робота в прямих ефірах, запис великих інтерв’ю, коротких коментарів та розважальних випусків. Я також беру участь у веденні соціальних мереж, адже разом з нашою медіакомандою ми створюємо різний контент для глядачів та вболівальників.

Це безпосередньо пов’язано з моїм робочим напрямком. Я завжди маю бути з командою, щоб бути в курсі всіх актуальних подій, тож сміливо можна сказати, що зараз я живу життям команди. Більшу частину часу я не можу належати собі — живу за розкладом команди та завжди відштовхуюся від нього. Дуже непросто постійно бути «на валізах» у роз’їздах, я майже не буваю вдома. Проте позитивних моментів набагато більше.

Я люблю дарувати людям позитивні емоції і намагаюся завжди бути щирою з нашими глядачами, бо вони це відчувають. Але у мене немає права на помилку, адже я працюю в українському гранді, який знають у всьому світі. Тримати іміджевий та професійний рівень, бути завжди на виду, зосередженою та відповідальною — це іноді додаткова складність для моєї нервової системи. Проте я дійсно шалено люблю свою роботу всім серцем та душею, живу цим та викладаюся на максимум.

Наскільки тобі складно записувати інтерв’ю чи брати коментарі у чоловіка, адже ти все про нього знаєш?

Читайте также:   Эльвира Гаврилова — шеф редактор Financoff: масштабный ребрендинг позволил вывести издание на мировой рынок

Абсолютно не складно, не відчуваю жодного дискомфорту. Мабуть, тому, що я вмію абстрагуватися і на роботі не сприймаю Валеру як свого чоловіка, як би дивно це не звучало. Чи знаємо ми все одне про одного? Скоріше так, ніж ні. Але іноді мені здається, що наш спільний робочий тандем дає можливість ще краще пізнавати одне одного. Ми більше, ніж просто чоловік і дружина. Непередавані відчуття бути одне для одного і найкращими друзями, і колегами, і закоханими.

Валерію, у 2019 році ви стали чемпіоном світу у складі збірної України U-20. Як цей досвід вплинув на вашу кар’єру і допоміг у досягненні нинішніх успіхів?

Так, звичайно, коли я прийшов у першу команду, я був дуже молодий. І саме цей турнір, чемпіонат світу U-20, допоміг мені та додав більше впевненості, додав досвіду у подальших успіхах та іграх за донецький “Шахтар”. Перемога на чемпіонаті світу U-20 стала для мене величезним кроком вперед. Цей турнір надав мені можливість зіграти на найвищому рівні, проти найкращих молодих гравців світу. Я навчився долати тиск великих матчів, приймати важливі рішення в напружених ситуаціях і працювати в команді на високому рівні.

Цей досвід виявився неоціненним, коли я повернувся до клубу. Я відчув себе впевненішим на полі, з’явилося більше рішучості у моїх діях. Навички, які я здобув під час чемпіонату, стали основою для мого подальшого розвитку. Я також зрозумів, наскільки важлива підтримка команди та тренерського штабу, адже це вони допомагали мені вдосконалюватися і зростати як гравець.

Мені пощастило грати з талановитими партнерами та працювати з професіоналами, які завжди підтримували мене. Це дало мені сили і мотивацію прагнути до більшого. 

Дар’є, як спортивний журналіст, ви часто спостерігаєте за іграми “Шахтаря” та інших команд. Як ви оцінюєте гру вашого чоловіка і взагалі виступ команди в цьому сезоні?

Я дуже пишаюся всією командою, адже ми всі проробили величезну роботу, щоб досягти поставлених цілей та завоювати важливі трофеї. На додаток, “Шахтар” гідно представляє Україну на міжнародній спортивній арені, показуючи справжній характер, красивий футбол і даруючи яскраві незабутні емоції всім уболівальникам. Безперечно, іноді було дуже непросто, але завдяки нашій ЄДНОСТІ ми всі разом пройшли цей шлях.

Якщо говорити про мого чоловіка, то ми любимо спільно аналізувати його ігри та дії. Я завжди говорила та буду говорити, що дуже ним пишаюся, адже він до останнього бореться на полі, викладається на максимум і завжди переживає за результат.

Чи важко вам поєднувати роботу спортивного журналіста із сімейними обов’язками, особливо коли чоловік постійно в роз’їздах через матчі та тренування?

Іноді непросто виконувати кілька ролей: бути і журналісткою, і дружиною. Але сміливо можу сказати, що мені вдається знайти баланс.

У нашому випадку ми обоє в роз’їздах, відрядженнях, на матчах, тренуваннях тощо, тому ми максимально розуміємо та підтримуємо одне одного. Для мене завжди було дуже важливо поєднувати особисте життя, саморозвиток, кар’єру та роботу. Завдяки своєму характеру, ентузіазму та амбіціям мені чудово вдається знаходити золоту середину.

Валерію, які цілі та амбіції у вас на наступний сезон? Чи є особисті досягнення, яких ви прагнете досягти?

Звичайно, наші цілі на наступний сезон залишаються найвищими, оскільки у нашого клубу завжди амбітні завдання. Ми прагнемо повторити успіх минулого сезону, виграти чемпіонат України, здобути Кубок України та всі можливі трофеї, в яких братимемо участь. Особливу увагу приділятимемо виступам у єврокубках, щоб показати, що український футбол живе, і що “Шахтар” залишається великою силою в Європі. Нам важливо гідно виступити в Лізі Чемпіонів. А також гідно представити нашу країну на Євро-2024.

Що стосується індивідуальних цілей, то я прагну постійно вдосконалювати свої навички, розвиватися і рухатися вперед. Одного дня мені хотілося б спробувати свої сили в одній із топ-5 європейських ліг. Грати в іншому чемпіонаті, у новій країні – це завжди цікаво, це мрія кожного футболіста, який починає свій шлях у футболі. Але зараз я не думаю про це, бо повністю зосереджений на Шахтарі та Збірній України.

Тож, наші цілі на наступний сезон – це не лише перемоги на внутрішній арені, а й успішні виступи на міжнародному рівні, які принесуть радість нашим вболівальникам і утвердять статус “Шахтаря” як одного з провідних клубів Європи.

Дар’є, як ви підтримуєте Валерія перед важливими матчами? Чи маєте якісь особливі ритуали чи слова підбадьорення?

Читайте также:   Наталья и Ольга Жир. История вынужденного переезда с Украины во Францию

Звичайно, у нас є свої секрети перед кожним матчем. У нього є талісман, подарований мною, який завжди з ним. У будь-якій ситуації та в будь-який момент я намагаюся підібрати потрібні й правильні слова. Ці слова не завжди лише про почуття, у більшості випадків вони швидше про мотивацію.

Валерій, а ти ревнуєш Дар’ю до інших футболістів, чи в вашій парі все тихо і без перцю в стосунках?

Наша пара – це зовсім не про історію італійської запальної парочки. Ми довіряємо одне одному і цінуємо, поважаємо свій вибір, також ми змогли створити одне для одного комфортні стабільні умови, в яких абсолютно немає місця для сварок, інтриг і скандалів. Я впевнений у собі та у своїй дружині. Але, безумовно, змушений визнати, що на неї гріх не подивитися. Я бачу і знаю, що вона подобається людям, її поважають і вона цікава суспільству. А мені це лестить, я пишаюся нею. Адже вона безумно красива не тільки зовні, але і внутрішньо. Освічена, харизматична, цікава, дуже позитивна, незалежна і добра. Людей, незалежно від статі, тягне до неї, бо вона володіє божевільною енергією і силою, але я по-справжньому щасливчик, тому що саме я – її чоловік.

Валерію, хто був для вас найважчим суперником у цьому сезоні і чому?

Хотів би виділити в цьому сезоні дві команди. З одного боку, це була “Барселона”. Усі чудово знають, яким клубом є “Барселона”. Це величний клуб світу, і коли ми грали проти них у Німеччині та здобули перемогу 1-0, це було неймовірно важливо. Звісно, це був дуже важкий матч для нашої команди, адже всі гравці “Барселони” – це зіркові футболісти найвищого класу. Саме тому цей матч був надзвичайно важким, але ми змогли перемогти з рахунком 1-0.

Інший матч, який я хотів би виділити, був проти “Порту”. Ми програли матч останнього туру в груповому етапі Ліги чемпіонів. Це також була дуже сильна команда, і підтримка, яку вони мали на своєму стадіоні, дійсно допомагала їм у домашніх матчах. Атмосфера на стадіоні була вражаюча, і це, безумовно, створювало додатковий тиск на нас. Я думаю, що саме ці два суперники були найважчими для нас цього року.

Валерію, як ви підтримуєте форму та мотивацію в міжсезоння?

Я завжди намагаюся займатися індивідуально з тренером з фізичної підготовки, який у мене є. Ми працюємо разом, щоб удосконалювати мої навички та зміцнювати слабкі сторони. Це дозволяє мені бути готовим на 100% до сезону. Регулярні тренування з професіоналом допомагають підтримувати високий рівень фізичної форми, а також знижувати ризик травм. Важливо приділяти увагу всім аспектам підготовки – від сили та витривалості до гнучкості та координації, що дозволяє бути максимально ефективним на полі. А щодо мотивації, я вважаю, що додаткова мотивація для людини, яка любить свою справу, не потрібна. Я завжди мотивований, впевнений в собі та прагну стати кращою версією себе. Любов до своєї роботи і бажання досягнути успіху в ній є найсильнішою мотивацією для мене. Я завжди ставлю перед собою високі цілі і працюю наполегливо, щоб досягти їх.

Нарешті, обом: як ви бачите ваше спільне майбутнє у світі спорту? Чи є у вас спільні плани та мрії, пов’язані зі спортивною діяльністю?

Ми вже зараз спільно розвиваємося в світі спорту, підтримуючи один одного, мотивуючи та допомагаючи.  По суті, у нас абсолютно різні робочі завдання, але наші дії спрямовані на досягнення спільних цілей. У нас безумовно великі цілі і амбіції на майбутнє. У нас багато ідей і планів. Ми мріємо, обговорюємо, плануємо – залишається лише знайти час, щоб все це реалізувати.

Валерію та Дар’є, як ви знаходите баланс між професійним життям і сімейними обов’язками? Чи є у вас якісь секрети або поради для інших пар, які працюють у спортивній сфері?

Читайте также:   «Презентація Всеукраїнського щорічного рейтингу «Гордість та краса України» (Live)

Насправді ми змушені визнати, що іноді буває непросто поєднувати побут і роботу, адже ми і вдома разом, і на роботі разом. Але якщо говорити конкретно про роботу, то у нас добре виходить відокремлювати професійне життя від особистого. Ми знаємо, що таке дисципліна. Коли ми на роботі, кожен зосереджується на своїх цілях та завданнях. Ми дотримуємося принципу не заважати один одному, а лише допомагати, мотивувати та підтримувати, якщо хтось із нас цього потребує.

Ми чітко знаємо, коли у нас є час для роботи і коли для особистого життя. Дуже радіємо, що змогли створити таку схему, в якій комфортно всім, де є порядок, дисципліна, повага, величезна любов та взаєморозуміння.

Щодо порад, непросто відповісти, тому що не так багато пар спільно працюють у спортивній сфері. Але ми можемо сказати, що дуже важливо слухати одне одного, розуміти, жити інтересами своєї другої половинки, підтримувати, вірити та допомагати. Якщо ви вже працюєте разом, то йдіть пліч-о-пліч, рука в руку, нога в ногу до нових вершин, досягнень і цілей. Важливо підтримувати баланс між роботою та особистим життям, поважати простір і час одне одного, а також знаходити час для спільного відпочинку та відновлення.

Як ви проводите свій вільний час разом? Чи є у вас якісь спільні захоплення або традиції, які допомагають вам зміцнювати сімейні зв’язки?

Знаєте, у нашому графіку не так просто знайти вільний час. Здається, що ми завжди разом, але знайти час для усамітнення не так вже й легко. Безумовно, ми любимо проводити час разом, влаштовувати прогулянки в Києві або інших містах, де ми знаходимося, вони приносять нам велике задоволення. Ми також дуже любимо проводити час із нашими домашніми улюбленцями – у нас дві собачки. Часто ходимо в кіно, кафе, на різні заходи та виступи. Тобто, ми завжди намагаємося знайти можливість і час, щоб побути разом.

Що стосується спільних захоплень, то нам пощастило, що наше основне захоплення, яке нас об’єднує, це футбол. Дуже круто, що у нас є такий спільний інтерес. Завжди є теми для обговорення, і нам цікаво разом. Крім футболу, ми любимо багато інших видів спорту.

Якщо говорити про традиції, то ми дуже сімейна пара. Ми поважаємо традиції, любимо спільний відпочинок із нашими батьками, святкуючи всі свята разом. Це, мабуть, наша найголовніша традиція.

Секрет, який зміцнює наші стосунки, це взаєморозуміння, спільні інтереси, повага та любов одне до одного. Ми справжня опора одне для одного, що дозволяє нам залишатися близькими та зберігати міцні сімейні зв’язки.

Як ви підтримуєте одне одного під час важких періодів у кар’єрі або особистому житті?

Усі складні періоди у нашому житті та кар’єрі ми проходимо разом. Саме завдяки цьому ми можемо впевнено протистояти всім випробуванням із піднятою головою. Звичайно, у нашому житті були дуже складні періоди, але ми вміли підтримати і пройти через них. Для подолання труднощів нам дуже важливо вірити в ідею, в одне одного та в наші цілі. Це дозволяє нам зберігати мотивацію та відданість нашим цілям навіть у найважчі часи. Ми дуже глибоко розуміємо один одного, іноді навіть відчуваємо без слів. Для нас було дуже важливо знайти цю сімейну гармонію, завдяки якій утворюється спокій і стабільність у стосунках.

Як ваші батьки та близькі підтримують вашу сім’ю? Чи беруть участь у ваших успіхах і житті?

Про наших батьків можна розповідати дуже багато. Завдяки нашим батькам, батькам Валери та моїй мамі, ми змогли досягнути великих висот у своїх справах, оскільки вони завжди вірили у нас, допомагали, мотивували та підтримували нас. І, власне кажучи, вони продовжують це робити й зараз, допомагаючи нам у побуті з нашими собаками та розв’язуючи побутові питання, коли ми постійно в дорозі або в відрядженнях. Вони завжди готові допомогти.

Це дуже сильно допомагає нам прогресувати, працювати, розвиватися та зосереджуватися на своїй роботі. У нас дуже міцна родина, ми дуже любимо і поважаємо наших батьків. Ми завжди, якщо є можливість, знаходимо час, щоб провести разом дозвілля. Можна сміливо сказати, що сила нашого успіху та секрет нашого успіху – це спільний результат нашої сім’ї.

Не успеваете всё читать ?
Подпишитесь на рассылку Financoff.
Самое важное и интересное из
сегодняшних новостей вам на почту.

Это бесплатно.




Комментариев: 37

Напишите комментарий

Your email address will not be published. Required fields are marked *