Викладач з Гарварда, який називає себе вченим до мозку кісток, став мільярдером завдяки тому, що десять років тому повірив в молоду біотех-компанію і вклав в неї $5 млн. Під час пандемії ця компанія першою почала тестувати вакцину проти COVID-19 на людях, а його частка зараз оцінюється в $870 млн
Десять років тому викладач біології в Гарвардському університеті та серійний підприємець Тімоті Спрингер побачив потенціал в молодої компанії з Кембриджа, штат Массачусетс, і став одним з її перших інвесторів. Перш за все, завдяки цій угоді зараз цей професор став мільярдером.
Нещодавно, акції Moderna, всупереч загальній тенденції ринку до спаду, подорожчали на 12%. Це зробило Спрінгера мільярдером: за оцінкою Forbes, його статки сягнули $1 млрд. Спрингер належить 3,5% в Moderna і частки ще в трьох менших біотех-стартапи.
«Моя філософія полягає в тому, щоб інвестувати в те, в чому ви розбираєтеся. А я вчений до мозку кісток і люблю відкривати нове, – розповідає 72-річний Спрінгер. – Стартапи створюють багато вчених, але успіху досягають лише одиниці. Я активний інвестор і вкрай суворий вчений. Тому середній рівень попадання в ціль у мене дуже високий».
Moderna оголосила, що американський регулятор FDA прискорив розгляд її зразка вакцини проти COVID-19. Moderna була першою компанією, що почала випробування своєї вакцини на людях, – вони стартували 16 березня в Сіетлі. З того часу, як два місяці тому Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила пандемію, акції компанії підскочили втричі. В результаті цього запаморочливого ралі в Moderna з’явився ще один мільярдер – генеральний директор компанії Стефан Бансель, чий статок оцінюється в $2,1 млрд.
Крім інвестування в біотехнології, Спрінгер викладає біохімію і молекулярну фармакологію в Гарвардській медичній школі і консультує студентів постдокторантури у власній лабораторії. У Гарварді Спрінгер працює з 1977 року. В ході досліджень імунної системи при університеті Спрінгер вивчав молекули клітинної адгезії, а його відкриття привели до розробки декількох заснованих на антитілах препаратів, схвалених FDA. Першим підприємницьким досвідом вченого стало створення біотехнологічної компанії LeukoSite в 1993 році. Через п’ять років вона вийшла на фондовий ринок, і ще через рік її купила компанія Millennium Pharmaceuticals. Сума угоди склала $635 млн, з них $100 млн Спрінгер отримав у вигляді акцій покупця.
У 2010 році вчений став одним із засновників Moderna, вклавши в компанію близько $ 5 млн. Десять років по тому його частка коштує приблизно $ 870 млн. Ще задовго до появи COVID-19 Спрингер почав обмірковувати, яким чином революційна технологія компанії, заснована на використанні матричної РНК, може виявитися корисною при розробці нових вакцин. «Ми дуже швидко усвідомили, що технологія може стати в нагоді для підготовки до майбутніх пандемій, – пояснює дослідник. – Саме тому ми інвестували в випробування на людях з різними типу грипу – з такими його різновидами, які не характерні для епідемій, але з яких може початися повномасштабна пандемія. Весь цей час ми враховували ймовірність подібного сценарію».
Moderna – найвідоміша компанія в портфелі Спрінгера. Але він також є провідним інвестором трьох менших публічних біотехнологічних стартапів: Selecta Biosciences, Scholar Rock і Morphic Therapeutic. Для Scholar Rock і Morphic Therapeutic дослідник став ще й одним із засновників і зробив внесок в їх розвиток завдяки своїй науковій діяльності в Гарварді.
Новознайдене багатство на Спрінгера ніяк не відбилося – він як і раніше кожен день їздить на роботу на велосипеді та особисто проводить дослідження в своїй лабораторії. За словами інвестора, єдина розкіш для нього – власний будинок: «Я люблю займатися садом і колекціоную камені. Гроші мені не потрібні, адже я живу наукою».
«Вакцина буде до початку 2021 року»: інтерв’ю з імунологом, який прямо зараз створює щеплення від COVID-19
Крім того, зароблені кошти він пускає на благо наукового співтовариства. У 2017 році Спрінгер пожертвував $10 млн на створення Institute for Protein Innovation – некомерційної організації, що займається дослідженнями в області білкових з’єднань і допомагає підприємцям реалізовувати бізнес-ідеї у сфері біотехнологій.
«Мені подобається активно інвестувати, але ще мені дуже до душі активно займатися благодійністю, – зізнається Спрінгер. – При заснуванні цієї організації я не тільки прагнув допомогти в створенні надійних антитіл, які вчені з усього світу зможуть застосовувати у своїх біологічних дослідженнях, але також хотів дати їм нову технологію, завдяки якій відкриттів стане набагато більше. В освітніх установах подібними напрямками науки займатися вкрай важко».
Викладач Гарварду не єдиний член клубу-мільярдерів, чиї статки зросли на тлі боротьби з COVID-19. З 11 березня, коли ВООЗ оголосила пандемію, багатшим на мільярди доларів стали й деякі інші бізнесмени з області медицини. Швидше за все, поки громадськість завмерла в очікуванні нових успіхів в боротьбі з вірусом, ринок біотехнологічних розробок буде тільки рости.
Зі свого боку Спрінгер висловлює оптимізм з приводу того, що галузь буде стрімко розвиватися навіть після закінчення пандемії. «Раніше всі вважали нас лиходіями, які хочуть за ліки занадто багато, – каже він. – Але зараз кожному стало зрозуміло, що біотехнології завжди прийдуть на допомогу. Наша сфера дає світові безліч нових препаратів, і віра в те, чим ми займаємося, повністю виправдана».