Що заважає повноцінному запуску криптоекономіки? Чи готова до цього українська інфраструктура? І найголовніше — що отримає бізнес і держава в разі запуску ринку цифрових активів? Про це ми говоримо з Анною Стовповою — експерткою у сфері цифрових фінансів і авторкою монографії «Облік і аудит розрахунків електронними грошима», яка активно долучається до обговорення регуляторних змін у криптосекторі.
Провідні країни світу вже закріпили статус цифрових валют на законодавчому рівні. На вашу думку, що стримує Україну на цьому шляху?
Усе мало б початися ще в лютому 2022 року, коли в Україні офіційно ухвалили Закон «Про віртуальні активи». Вперше цифрові активи були визнані об’єктом власності — тобто те, що донедавна залишалося у «сірій зоні», отримало своє місце в правовому полі. Здавалося, от-от запрацює новий ринок, у якому могли б зійтися банки, криптобіржі, державні органи й нова генерація трейдерів.
Але все обірвалося різко. Почалася повномасштабна війна. І те, що планувалося як старт цифрової реформи, перетворилося на черговий відкладений крок. Закон заморозили — офіційно, на невизначений термін. І хоча економіка зупинилася не повністю, багато ініціатив, зокрема й пов’язаних із криптою, лишилися без можливості вийти з тiнi.
Та життя, як завжди, виявилось складнішим за закон. Уже в перші тижні вторгнення Міністерство цифрової трансформації створило державний криптогаманець — перший у світi. Туди надходили донати на пiдтримку українцiв: десятки мiльйонiв доларiв, зiбраних через блокчейн, коли банкiвськi системи були перевантаженi чи недоступнi.
Це був неофiцiйний запуск крипти «в дiї» — поза законом, але на благо. I водночас — нагадування, що ринок не чекатиме на рiшення з Верховної Ради.
Попередній український закон так і не набув чинності. Він був локальною спробою створити регулювання для цифрових активів на базовому рівні. Але після того, як Україна отримала статус кандидата в члени Європейського Союзу, перед нею постала нова мета: імплементація регламенту MiCA — першого комплексного документу ЄС щодо криптоактивів.
ЗУ «Про віртуальнi активи України» дає Українi значно бiльше, нiж просто врегулювання нового ринку. Йдеться про бездоганне виконання однієї з ключових вимог для вступу до Європейського Союзу. Це вiкно можливостей — для мiжнародних iнвесторiв, для розвитку бiзнесу, для побудови прозорої й сучасної економiки.
Процес адаптацiї вже триває. Створено мiжвiдомчi робочi групи, готуються змiни до Податкового кодексу, вiдбуваються перемовини мiж регуляторами. Це системна, послiдовна робота, яка потребує часу — але вона йде.
Наскiльки Україна технiчно та iнфраструктурно готова до впровадження цифрових активiв?
Iндустрiя цифрових активiв охоплює кiлька напрямiв розвитку: вiд цифрової валюти центрального банку (CBDC), законодавчого регулювання та його практичного функцiонування — до цифровiзацiї банкiвської системи й пiдвищення фiнансової грамотностi кiнцевого користувача криптовалют.
Фактично, йдеться про формування нової економiчної екосистеми.
Варто зазначити, що Україна посiдає третє мiсце у свiтi за рiвнем активностi використання криптовалют. За даними блокчейн-компанiї Chainalysis, у 2023 роцi 17% українцiв уже мали криптогаманці, а у 2024 році цей показник зрiс до 53%.
Що стосується технiчної готовностi — в Українi вже дiє низка платiжних сервiсiв, якi забезпечують швидке надання банкiвських послуг i переказiв: з фiатних грошей на рахунку — у криптовалюту. Одним iз таких прикладiв є платформа TrusteePlus, яка вже позитивно зарекомендувала себе серед користувачiв.
Втiм, для повноцiнного функцiонування розширеного формату взаємодiї мiж банками, бiзнесом та фiзичними особами у сферi криптоплатежiв необхiдне отримання вiдповiдних лiцензiй вiд Нацiонального банку України та Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку (НКЦПФР). Це стане можливим лише пiсля ухвалення вiдповiдного законодавства.
Який сценарiй розвитку подiй ви прогнозуєте на найближчi 1–2 роки?
Усе залежить вiд кiлькох ключових факторiв. Насамперед — вiд розвитку безпекової ситуацiї в Українi. Якщо воєннi дiї припиняться або суттєво зменшаться, криптоiндустрiя стане одним iз прiоритетiв для легалiзацiї.
Другий важливий момент — це наш євроiнтеграцiйний курс. Україна пiдписала добровiльну угоду та подала заявку на членство в Європейському Союзi, що означає: ми вже перебуваємо пiд наглядом з боку європейських iнституцiй i повиннi демонструвати конкретнi результати у впровадженнi законодавства, включно з регулюванням цифрових активiв.
I, нарештi, ще один чинник, який не можна недооцiнювати, — масовий iнтерес з боку користувачiв. Бажання фiзичних осiб iнвестувати й займатися трейдингом настiльки зросло, що в Українi вперше була офiцiйно визнана нова професiя — «трейдер».
Iнодi, перш нiж зробити великий стрибок, потрiбно пройти серiю невеликих, але точних крокiв. Схоже, ми зараз саме на цьому етапi.