Характеризуючи жанр своїх картин, Костянтин Скопцов називає їх «кабінетною графікою». На перший погляд це здається утилітарним визначенням, відповіддю на питання «де повісити», але якщо замислитися, каже про ідейне наповнення творчості художника.
Що таке кабінетна графіка і кабінетне мистецтво в цілому? У вузькому значенні під цим розуміється мистецтво малих форм. Наприклад, кабінетне лиття — невеликі штучки, які можна поставити на книжкову полицю або письмовий стіл. І хоча найчастіше картини цього жанру дійсно мають невеликі розміри, прив’язуватися до сантиметрів було б неправильно.
Книги Просперо — цикл ілюстрацій до п’єси Шекспіра Буря.
Сам Костянтин Скопцов з дев’яностих років минулого століття створює графічні полотна значних масштабів. Наприклад, кожна з картин циклу «Книги Просперо» займає 2х1,5 м, а в експозицію «Шлях Символу» увійшли роботи від 50х70 см до 150х70 см. Для графіки це розміри абсолютно нетипові, також як Костянтин Скопцов — нетиповий автор. Його панно на шкірі незвичайні не тільки по формі — головне в них глибокий, філософський зміст. І тут ми підходимо до іншого визначенню «кабінетності».
Картина із циклу Prospero’s books в інтер’єрі Торгово-промислової палати України.
У словниках XIX століття — епохи розквіту культури кабінетів — це слово, «кабінет», має кілька значень, з яких нас цікавить два. Перше, звичне: «Кімната для відокремлених письмових занять». Друге: «Збори рідкостей, по наукам, мистецтвам; музей, збіговисько, сховище». Якщо об’єднати ці значення, словосполучення «кабінетне мистецтво» починає грати іншими барвами. Мистецтво не для натовпу, адже в кабінеті натовпів не буває — лише власник, та максимум кілька візитерів. Мистецтво з особливим характером, не для дозвільного споглядання, а стимулююче до інтелектуальної праці. Кабінетна графіка Костянтина Скопцова — картини не для інтер’єру, хоча вони вирішують інтер’єр, а для вираження індивідуальності, тих її сторін, які демонструються не кожному, а тільки допущеним до кола відвідувачів кабінету. Але найперше це картини для внутрішнього діалогу з самим собою. Для пошуку власних смислів і несподіваних значень в образах, які кожен день потрапляють в поле зору за роботою. Для стимулу до зростання над собою вчорашнім. Для Розуму і Духа. Наочно цю парадигму демонструє галерея на персональному сайті художника. Там виставлені роботи, створені з початку XXI століття, які ввібрали в себе повний перелік його філософських поглядів.
