Дар’я Білодід: сила характеру, натхнення та мрії поза татамі

Дар’я Білодід — українська дзюдоїстка, дворазова чемпіонка світу та бронзова призерка Олімпійських ігор у Токіо. Вона відома своєю наполегливістю, талантом та прагненням до нових вершин. У цьому інтерв’ю ми прагнемо розкрити нові грані її особистості та дізнатися про плани на майбутнє.

Дар’я, ви досягли значних успіхів у дзюдо. Чи розглядаєте можливість спробувати себе в інших видах спорту або, можливо, у змішаних єдиноборствах?

Професійно — ні. Але мені цікаві легка атлетика, теніс, художня гімнастика й футбол. Люблю пробувати нове, відкривати для себе різні види активностей.

Ви згадували про бажання стати телеведучою та вже мали досвід у цій сфері. Які теми вам цікаві?

Мені подобається спортивна журналістика, тож думаю, якщо в майбутньому захочу стати ведучою, це точно буде якась спортивна передача або щось пов’язане зі спортом. Бо я це люблю і добре розумію, що таке спорт.

Після початку війни ви стикнулися з депресією та вимушеним переїздом. Як це вплинуло на вас?

Дуже сильно. Я пройшла через внутрішні зміни, стала більше цінувати сьогодення, навчилася жити моментом. Раніше часто жила майбутнім, а зараз фокусуюсь на теперішньому.

Читайте также:   Олімпіада в Пекіні-2022: звучать заклики до бойкоту

Ви багато подорожуєте. Які країни вас вразили найбільше?

У своїх подорожах я мала можливість відчути різні ритми життя, культури та традиції. Іспанія вразила мене своєю легкістю, позитивною атмосферою та сонячним кліматом. В Італії я полюбила неймовірну кухню, культуру спілкування та унікальну архітектуру — це країна, де краса присутня в деталях. Японія для мене — це зовсім інший світ із глибокою філософією, особливою етикою та повагою до традицій. Арабські Емірати вражають сервісом, можливостями для активного відпочинку та постійним рухом вперед. Але попри це, моє серце завжди залишається в Києві. Це мій дім, моя база, куди я завжди хочу повертатися, незалежно від того, скільки цікавих місць я відвідала.

У сучасному спорті важливу роль відіграють соціальні мережі. Як ви ставитеся до своєї публічності та впливу на молоде покоління? Чи відчуваєте відповідальність за свій контент?

Звичайно, я це відчуваю. Я прекрасно розумію, що сьогодні багато підлітків та молоді стежать за мною, надихаються моєю кар’єрою та способом життя. Соціальні мережі — це потужний інструмент впливу, який може як допомагати, так і шкодити. Тому я намагаюся бути свідомою в тому, що публікую. Хочу бути прикладом для молоді не тільки як спортсменка, а й як людина, яка веде здоровий спосіб життя, прагне до розвитку та зберігає людяність. Моя місія — показувати, що спорт — це не лише про перемоги, а й про внутрішню силу, дисципліну й гармонію.

Читайте также:   У Канаді побитий світовий рекорд за тривалістю хокейного матчу

Які тренувальні методики вважаєте найефективнішими?

Мої батьки тренують мене з дитинства, їхня методика — найкраща для мене. Це комплексний підхід, адаптований під кожен етап підготовки до змагань. Вона перевірена роками й працює.

Окрім спорту та медіа, чи є у вас інші захоплення або хобі, про які мало хто знає?

Моє головне хобі — подорожі. Вони надихають мене, наповнюють енергією й відкривають нові горизонти. Подорожі стали невід’ємною частиною мого життя.

Як ви бачите розвиток дзюдо в Україні в найближчі роки, і яку роль ви хотіли б у цьому відігравати?

Треба більше говорити про спорт та привчати дітей любити спорт і здоровий спосіб життя з дитинства. Думаю, що я своїм прикладом добре впливаю на молодь. Вже не один раз чула від батьків, що їхня дитина пішла на дзюдо через мене. Це надзвичайно мотивує.

Читайте также:   Олімпійські ігри в Парижі вперше стануть вуглецево-нейтральними

Ви часто говорите про важливість освіти. Чи плануєте ви продовжити навчання або здобути нову спеціальність у майбутньому?

В мене є дві вищі освіти, на даний момент мене це влаштовує. Але я все одно продовжую вчитися новому — в наші часи багато інформації можна отримати в інтернеті. Проте не виключаю, що в майбутньому я захочу отримати ще одну освіту, якщо знайду цікавий для себе напрямок.

На завершення, які поради ви могли б дати молодим спортсменам, які тільки починають свій шлях у великому спорті?

Перш за все — вірити в себе, навіть коли не виходить досягти мети з першого разу, продовжувати вірити та наполегливо працювати. Завжди ставити собі на меті великі амбіції та мрії. І, звичайно, багато працювати. Тільки так можна досягти успіху.