Народжена творчою особистістю, Катерина Бобова віддавала своє серце музиці з самого дитинства. Її творчій шлях— це історія про здійснення мрій попри життєві обставини. В статті ми дізнаємось про подорож Катерини від мами, яка завжди полюбляла співати, до артистки. А також дізнаємось про її враження щодо своєї творчості.
Катерино, ласкаво просимо до редакції. Ми нещодавно почали стежити за вами та бачимо, що ви досить багатогранна особистість. Було б дуже цікаво розповісти нашим читачам про ваш шлях від мами до співачки.
Дякую! Ну, це, мабуть, не шлях “від і до”, а шлях “разом з”, тому що я феєрично поєдную обидві ролі (сміється).
Нумо знайомитися! Мене звуть Катерина Бобова. Я мама трьох дітей і почала свою кар’єру співачки не так давно, якщо бути точною, близько року тому.
Тоді, будь ласка, поділіться з нами своєю історією. Ми майже впевнені, що вона може надихнути когось із наших читачів на несподівані позитивні зміни в житті.
Так! З радістю поділюсь! Буду відвертою, не такі вже і неочікувані зміни відбулися минулого року. Я з дитинства обожнювала співати, виступати, «купатися в аплодисментах» своїх друзів і рідних (сміється).
Ну що ж поробиш, якщо народилась артисткою, то хто чи що це спроможний зупинити? До речі, про те що може зупинити! Як почалась війна, в мене відбулася тотальна переоцінка себе та своєї ролі в цьому світі. Саме цей тригер спрацював на рішення «зараз, чи ніколи», бо життя настільки загустило барви та відчуття, що просто почали виникати інсайти та думки про самореалізацію не тільки в сім’ї. Впевнена, що ця переоцінка відбулася абсолютно у всіх українців.
Але давайте все в хронологічному порядку (сміється).
Про своє творче дитинство я вже трішечки розказала і про шалений артистичний успіх в сімейному колі. (Сміється)
Але, що дивно, освіту я отримала зовсім не творчу. А саме, навчалась на економічному факультеті Університету імені Шевченко Т.Г., кафедрі міжнародної економіки. До речі, така не творча освіта дала мені вміння концентруватися на справі, дійсно багато, а головне, якісно працювати, доводити все до найкращого можливого результату. Я не те що вихваляюсь, просто хочу розповісти про себе трішечки більше ніж «мама-співачка» чи «домогосподарка-зірка».
Потім зі мною трапилось шалене кохання, яке переросло у заміжжя та трьох чудових дітей. На цьому етапі свого життя я повністю присвятила себе чоловікові та дітям. Але все одно радувала рідних та друзів своїми співами. І, навіть, записала декілька пісень та кліпів. Вони присвячені моїй родині, нехай і залишаться виключно для родини. Це наша маленька сакральна історія.
Дітки підросли й в мене вже з’явилася можливість і непереборне бажання заспівати для зовнішнього світу.
З чого почались перші кроки професійної співочої кар’єри? Чи були якісь вагання «вийде, не вийде»?
Так, ви праві. Вагання були, але мене дуже підтримала в перших кроках моя подруга, фантастична жінка та неперевершена українська співачка TAYANA, Таня Решетняк. Таня написала мою першу професійну пісню «Дика орхідея» . Та була наставником у запису треку та зйомці кліпу.
Так і народилася артистка BOBOVA. Народження зірки (сміється) відбувалося в атмосфері суцільного щастя. Бо я одразу занурилась у спілкування з шалено талановитими творчими людьми. Всі хто хоч раз доторкнувся до подібного процесу мене зрозуміють.
А познайомте нас зі своєю творчістю, будь ласка. Про що ви співаєте?
Точно про жінку! Про те, яка вона може бути різна.
Наприклад, у пісні «Дика орхідея» – це образ легкої, мрійливої, трішечки легковажної, але впевненої у собі дівчини.
Мабуть, мені так сильно захотілося показати себе не тільки в образі берегині та мами трьох дітей, що ця історія народилася легко, швидко та яскраво.
Друга моя пісня «Під київським небом» , вона про ніжність, сум та кохання. А от до кого чи чого, нехай слухач знайде особисто для себе свій сенс. Бо зараз багато людей перебувають у розлуці з коханими, рідними чи рідним містом.
Нехай ця пісня наштовхне на бажання підійти чи зателефонувати близькій людині, обійняти та сказати «я люблю тебе, так і знай».
Незабаром вийде моя третя пісня, буквально в цьому місяці. Друзі, якщо вам цікаво її почути, підписуйтесь на мій інстаграм . Я буду безмежно вам рада.
Ще спрацював феномен «відчинених дверей». Це коли не побоявся відчинити одні двері, а за ними бачиш ще і ще. Поясню що маю на увазі.
Останнім часом я активно беру участь у благодійних заходах на підтримку ЗСУ, бо вважаю, що кожен має робити все можливе задля перемоги України.
На одному з заходів в Відні мені запропонували окрім виконання пісні, бути співведучою вечора. І не з ким не будь, а з Тімуром Мірошниченко. Ви уявляєте мій острах? Я ж ніколи такого не робила на публіку! Це був просто екшн в стилі фільму «Наречена втікачка» з Джулією Робертс. Звісно я погодилась, бо це абсолютно новий досвід. І триста разів хотіла втекти, бо реально так страшно мені давно не було. І сміх і гріх! (сміється).
Але все пройшло пречудово. Тимур справжній професіонал і джентльмен. Я буду з гордістю розповідати й своїм онукам про те що була з ним співведучою.
Насправді ця історія показала, що нас обмежують лише наші страхи. І більше нічого. Тепер я знаю (а раніше навіть не здогадувалась), що мені дуже подобається ведення заходів. І буду тепер навчатися і в цьому напрямку.
А як вам вдається балансувати в цих двох ролях мами та співачки? Як ви вважаєте, чи може артистична кар’єра створювати складнощі у сім’ї?
Будь-яка кар’єра може створювати складнощі в сім’ї, якщо невірно розставити пріоритети й порушити баланс взаємодії. Це не мій випадок. Мій чоловік абсолютно точно розуміє, що найкраща дружина — це щаслива та натхненна дружина. І дуже мене підтримує в моєму бажанні творчо проявити себе. По перше, як і багато українських жінок, я досить довго та часто перебуваю в розлуці з чоловіком, бо він з усіма чоловіками нашої родини залишився в Україні. І всі мої почуття до нього трансформуються у пісні. Це ж краще ніж я буду страждати та жаліти себе, правда? (сміється).
Більш того, мій найбільший фанат — мій син Марк! Він натхненно та голосно співає всі мої пісні. А Софія та Марія завжди просяться зі мною на виступи.
Врешті решт я показую своїм дітям приклад того, що людина може і мусить реалізовувати себе в різних сферах життя і не має боятися пробувати нове.
Катя, дякуємо за дуже цікаву та живу розмову! Вважаємо, що право підбивати підсумки – за Вами).
Підсумок такий. Кожна людина може побороти свої сумніви й страхи задля кроку до мрії. Звісно, побороти страх — замало. Треба ще шалено працювати над здійсненням цієї мрії, але то вже процес. Головне відкрити перші двері!
