Юлія Кичила не намагається вписати себе в одну роль. Підприємиця, засновниця дитячого простору Hello Kids, людина, яка ділиться своїм життям у блозі й одного дня вирішила співати просто тому, що відчула таке бажання. Її шлях розвивається через цікавість, нові можливості та готовність пробувати. У нашій розмові Юлія розповідає про підприємництво, музику, гори та пошук балансу між публічністю й внутрішньою тишею.
Чесно кажучи, я не дуже люблю називати себе блогеркою. Швидше я людина, яка ділиться своїм життям. У мене багато різних занять, ідей та експериментів, і людям, здається, цікаво спостерігати за тим, як я змінююся.
Підприємництво займає важливе місце в моєму житті. Ніша дитячих садочків для мене особлива, адже тут ти працюєш із майбутнім поколінням.
Останнім часом мене також зацікавили нутриціологія та дієтологія, я проходжу навчання. Взагалі не люблю будувати жорсткі плани на роки вперед. Для мене важливий баланс між бізнесом, творчістю та особистим розвитком і можливість залишатися у сферах, які мене надихають.
Все почалося, коли я стала мамою і вперше серйозно задумалася, у якому середовищі має зростати моя дитина.
Мені хотілося створити простір, де дітям буде комфортно й цікаво, де вони відчуватимуть увагу, підтримку та свободу розвитку. Спочатку це мав бути один невеликий, затишний садочок.
Коли проєкт запрацював, я зрозуміла, наскільки особливою є робота з дітьми. Вони дуже щирі й реагують на світ без фільтрів. Тоді починаєш сприймати цю справу передусім як відповідальність і вклад у нове покоління.
З часом проєкт почав рости, і сьогодні мені хочеться розвивати його далі.
Найперше для нас важливо, щоб дитина відчувала свободу бути собою.
Ми створюємо середовище, де кожну дитину чують, поважають і сприймають як особистість. У кожної свій темп розвитку, інтереси й таланти, а наше завдання — допомогти їм розкритися.
Велике значення мають упевненість у собі, здатність мислити, ставити запитання й залишатися відкритими до світу.
Окрему увагу приділяємо здоров’ю та екохарчуванню, адже харчування впливає на фізичний розвиток, енергію та когнітивні процеси.
А найкращий показник для мене — коли дитина щоранку йде до садочка із радістю.
Для мене Hello Kids — передусім філософія виховання.
Я вірю у формат невеликих, камерних садочків. Навіть під час масштабування важливо зберегти атмосферу тепла й довіри. У таких просторах діти й вихователі добре знають одне одного, є тісніший контакт із батьками та відчуття спільноти.
Саме заради розвитку Hello Kids я зараз закінчую магістратуру в університеті Драгоманова на факультеті психології та педагогіки. Хочу глибше розуміти психологію розвитку дітей і формувати власний підхід до виховання.
У майбутньому мені хотілося б бачити Hello Kids ширше за мережу садочків — як сучасну освітню культуру, яка допомагає дітям рости вільними, впевненими у собі та відкритими до світу.
