З 12 березня в Україні введено карантин. Відповідно – всі школи й дитсадки закриті, а учні переведені на дистанційне домашнє навчання. Кількість хворих COVID-19 в країні з кожним днем збільшується, стан тривоги в суспільстві росте. Батьки з дітьми сидять вдома, а діти, особливо маленькі, вимагають уваги, прогулянок, розваг. Як розрядити стрес і пояснити малюкам, чому їх звичний уклад життя так різко змінився?
Занепокоєння батьків про те, що ситуація з коронавірусним карантином може вплинути на дітей – абсолютно обґрунтоване. Дорослі мами й тата ставлять собі питання: чи повинні діти знати про пандемію коронавіруса в країні, і як їм це пояснити; вдаватися чи в подробиці у своїх поясненнях, і як відповідати на тисячі “чому” від маленьких чомучок?
Багато батьків абстрагуються від подібних розмов, як від тих, на кшталт “звідки беруться діти”. Але давайте чесно відповімо собі на одне питання: а чи допоможе це? Сучасні кіндери вже вміють користуватися планшетом з доступом в інтернет до того як навчаться ходити. І хіба ви думаєте, що вони не дізнаються про страшні новини, наприклад, в YouTube? Тому пряма розмова з батьками й можливість поставити питання допоможуть дітям заспокоїтися і відчути себе в безпеці.
Говорити про коронавірус нелегко. Дорослі, природно, турбуються з приводу ситуації, що склалася. Однак тут головне не забувати про те, що ваша тривожність передається дітям. Більш того, вони відчувають себе винними в вашому неспокійному стані й починають хвилюватися самі. Якщо ви розумієте, що занадто сильно напружені, то краще відкласти “коронавірусні” розмови до кращого моменту.
Найчастіше, діти обізнані набагато краще, ніж дорослі можуть собі уявити. Уривок розмови дорослих або розповіді інших дітей – ось справжні дитячі медіа. Почніть із запитання: “Що ти чув нового про коронавірус?” Уважно вислухайте, допоможіть заповнити необхідну інформацію і дайте відповідь на питання, якщо вам їх поставлять.
Дуже важливо в розмові з дітьми використовувати знайомі й зрозумілі дитині слова. Діти, не розуміючи суті, можуть інакше сприймати деякі фрази, які для вас не несуть ніякого смислового навантаження. Наведу простий приклад. Одна дівчинка 5 років, перед першим плановим походом до психіатра, дуже сильно злякалася. Пізніше її батьки з’ясували, що вона боїться “доктора Психа” і ні за що на світі не дасть йому проводити над нею досліди.
Ключові слова сьогодні: “вірус”, “карантин”, “антисептик”, зрозумілі дорослим, напевно потребують уточнення, коли ми їх вживаємо в розмові з дітьми. Намагайтеся говорити наочно, приводите конкретні приклади – тоді ймовірність того, що дитина вас краще зрозуміє, збільшується в рази.
Як я вже говорила, коли ви сердиті, схвильовані або налякані, діти відчувають себе винними в тому, що від них не залежить. Коли дорослі поводяться невимушено і впевнено, діти перестають брати на себе відповідальність за вас і залишаються дітьми. Говоріть про все в позитивних тонах, нехай у ваших малюків з’явиться впевненість у тому, що вони захищені, і в вашій родині все добре, а головне – так і буде!
Малюки далеко не завжди можуть самостійно впоратися з тривогою і страхом. Стандартні сухі відповіді на дитячі 100 тисяч “чому”, тільки погіршать тривожний стан. Якщо ви помітили, що ваша дитина стурбована, акцентуйте на цьому увагу. Запитайте у малюка, чим саме він стривожений, і як ви можете допомогти йому впоратись із цим. Запропонуйте свою допомогу і дозвольте дитині висловитися, тоді тривогу, як рукою зніме.
Щодня в мережі з’являються десятки новин про коронавірус. Багато з того, що ми бачимо онлайн – чисті фейки. Невтішні прогнози й величезні цифри підсилюють занепокоєння не тільки у дітей, а й у дорослих. Тому, я рекомендую ввести “новинну дієту”, першою чергою для себе (переглядайте надійні джерела 1-2 рази на день). Обмежте доступ дітей до новин за допомогою спеціального програмного забезпечення. Якщо ваша дитина вже має постійний доступ до мережі, то варто обговорити, чому не вся інформація в інтернеті правдива, і як відрізнити її від фейку. Порадьте вашим, вже зовсім дорослим, синочкам і донечкам перевірені новинні ресурси. Вони мають право знати, що відбувається.
А тепер я хочу навести кілька прикладів питань дітей і найкращих відповідей про коронавіруси для їх батьків.
“А я захворію?”, “Мам, ти захворієш?”, “Що буде, якщо ви з татом захворієте?”
Напевно, це одні з найбільш поширених і тривожних питань, які батьки можуть почути від своїх дітей. Тут головне – дати зрозуміти дитині, що ні вона, ні її близькі – не супергерої, і вірус для вас небезпечний, як і для всіх інших. Найкраще відповісти так: “Ми дотримуємося всіх правил, щоб не захворіти”. “Якщо раптом ми захворіємо, ми звернемося до хороших лікарів і нас обов’язково вилікують”.
“А навіщо так часто мити руки?”
Покажіть дитині відео про мікросвіт і поясніть, що мікроби дуже маленькі й без мікроскопа не помітні. Проте, вони стають причиною багатьох хвороб, тому миття рук з милом – кращий варіант захистити себе від хвороби.
Для дітей молодшого віку часто буває досить пояснення: “Ми миємо руки, щоб не хворіти”.
“Коли я повернуся в садок/школу?”
Спочатку більшість дітей сприймають карантин як канікули: не потрібно в школу ходити, рано вставати. Але потім приходить усвідомлення того, що це все-таки не канікули й піти з друзями в парк погуляти, з’їздити до бабусі з дідусем, сходити в кіно – не вийде. Крім того, вчитель щодня скидає домашнє завдання, яке чомусь потрібно виконати до 17:00, і вдома стає нестерпно тоскно.
Тому, через 2 тижні, а то й раніше, і малюки, і старші діти починають ставити одне й те саме питання: “Коли мені знову в садок/школу?”. Поясніть дітям, що ізоляція – це спосіб уберегти себе і близьких від вірусу і, що вони зможуть вільно гуляти й відвідувати заняття, як тільки це стане можливо. Не забудьте додати, що ви щодня дивіться/слухаєте/читаєте свіжі новини та дізнаєтеся про скасування ізоляції в той самий день.
“У мене ж немає коронавіруса, так чому мені не можна гуляти?”
Такі питання, найчастіше, ставлять діти старшого віку, підлітки 13-16 років. У цьому віці вони особливо схильні до переживань і дуже важко переносять відсутність спілкування з друзями. Багато хто може злитися, адже вони вже чули, що коронавірус досить легко проходить у дітей, хоча насправді є й інші дані.
Розкажіть, що вони повинні думати не тільки про себе, а й про оточуючих. У батьків, людей в магазині або сусідів може бути слабкий імунітет, і зараження може стати для них фатальним. Таким чином ви підвищуєте в дітях рівень відповідальності та важливості в соціумі.
“Коли це вже скінчиться?”
Це питання турбує не тільки дітей, а й усіх нас. Головне – не брешіть. Скажіть прямо, що ви не знаєте, але наразі у всьому світі тисячі вчених і лікарів працюють, щоб це все припинилося якомога швидше.
А в цілому, карантин – це час зближення. Займіться разом чимось корисним і цікавим: спечіть торт, намалюйте картину, читайте один одному вголос. Творчість та інші цікаві завдання знімають тривогу, сприяють зближенню, а ще – це прекрасний спосіб весело і з користю провести час у колі сім’ї.
