Зовсім недавно американський Forbes представив щорічний рейтинг найбільш стартапів, які зростають найшвидше, і які скоро можуть бути оцінені в $1 млрд, – так званий список майбутніх «єдинорогів». З 25 компаній, які увійшли до рейтингу, тільки 3 очолюють жінки. Проаналізуймо, чому ситуація складається саме так?
Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Коронавірус перевернув світ з ніг на голову, а зміни, що почалися в лютому, продовжують відбуватися у всіх сферах бізнесу. Я зараз не говорю про негативні моменти, навпаки, глобальна цифровізація, яку аналітики очікували не раніше ніж через 3-4 роки, вже відбувається тут і зараз. Багато компаній розуміють, що грамотно налаштована комунікація між співробітниками та клієнтами в месенджерах і по відеозв’язку Zoom анітрохи не знижує ефективності робочого процесу. Але одне, на жаль, залишається незмінним: стан венчурного фінансування для жінок і, як наслідок, ступінь представленості жінок в рейтингу найбільш перспективних стартапів.
З 25 майбутніх «єдинорогів» в списку 2020 року тільки 3 компанії очолюють жінки: співзасновниця і CEO Homebound Ніккі Пече, засновниця і CEO Mirror Брін Путнем і CEO Algolia Бернадетт Ніксон. Четверта компанія, Lyra Health, була заснована за участю доктора Дени Браваті, але вона не є її CEO.
Якщо говорити про CEO, то можна помітити невелике поліпшення в порівнянні з показниками 2019 року, проте засновників і CEO жінок в рейтингу найбільш перспективних стартапів залишилося стільки ж. І справа не в нестачі старання: Forbes і TrueBridge Capital Partners понад два місяці шукали номінантів і отримали 144 «гідних» заявки. Лише 11 з цих компаній очолювали жінки.
Справа в постійному браку фінансування. За даними PitchBook, у 2019 році компанії, засновані жінками, залучили рекордні $3,3 млрд венчурного фінансування. Однак ця сума становить всього 2,8% від загальної суми інвестицій в американські стартапи. Глобальні дані від Crunchbase показують схожі тренди: попри те що минулого року стартапи, засновані жінками або за участю жінок, отримали близько $20 млрд, команди, що складаються виключно з жінок, отримали всього 3% від загального обсягу венчурних інвестицій у світі.
Статистика виявляється не на боці жінок і за межами залучення капіталу. З 2009 року частка стартапів, заснованих жінками, зросла вдвічі, проте вона як і раніше становить лише 20%, що створює невдалий математичний розклад. «Лише неймовірно мала частина від усіх створених стартапів стає «єдинорогами», – каже Алейна Персиваль, CEO Women Who Code і партнер Valor Ventures. – Якщо поглянути на фінансування і підтримку, які отримують стартапи під управлінням жінок, це настільки мала частка, що число стартапів, які потенційно можуть досягти престижного й ексклюзивного статусу стартапу на мільярд, стає, очікувано, ще менше».
Ситуацію посилює і гендерний склад людей, які виділяють капітал. «На жаль, 91% людей, які приймають рішення в венчурній індустрії, – чоловіки, і це призводить до того, що компанії, орієнтовані на чоловіків, частіше отримують підтримку», – розповіла партнер Sequoia Джесс Лі під час недавнього вебінару. Різні дослідження наводять різні цифри, але в цілому вона має рацію.
Білі чоловіки точно так само здатні інвестувати в компанії, якими керують жінки, як і жінки, проте непорозумінь і втрачених можливостей маса. Керолін Чайлдерс, співзасновниця і CEO платформи для нетворкінгу жінок Chief, яка тільки минулого тижня оголосила про раунд фінансування серії А1 на $15 млн, зіткнулася з цим, намагаючись отримати посівне фінансування.
«Ми так часто чуємо коментарі на кшталт «а жінкам це взагалі потрібно?» або «це відмінний бізнес для життя, але я не уявляю, як це може стати бізнесом на мільярд». Попри те, що ми можемо показати, що запит від споживача є і компанія швидко зростає», – говорить вона.
Чайлдерс все ж змогла залучити таких інвесторів, як General Catalyst, Inspired Capital і GGV Capital, і каже, що присутність інвесторів, які вірять в її бачення, спростило наступні раунди фінансування в порівнянні з посівним. Але вона відразу зазначає, що навіть зараз Chief не досягла рівня серій В або С, що дозволило б її компанії вважатися кандидатом в «єдинороги», і вона не розраховує, що ці пізніші раунди буде легко провести.
«Я думаю, що частка жінок-керівників, співзасновниць і засновниць різко знижується на стадіях фінансування В і С, – каже вона. – У серії А фінансування багато в чому залежить від того, наскільки успішно ви проявили себе між посівним раундом і раундом А. Серії В і С – це «який ваш наступний крок, в чому полягає бачення?». За її словами, саме на цьому етапі, коли у вас менше показників, на які можна було б спертися, а пітчі повинні ставати все більш ефектними, жінки завжди натрапляють на труднощі.
Продовження діалогу про недостатню представленість жінок, а також робота організацій на кшталт Times Up і All Raise, повинні поступово змінити світ підприємництва і венчурного фінансування, однак недавно з’явилися дві нових перешкоди: доповідь PitchBook про те, що в першому кварталі 2020 року об`єм фінансування компаній, заснованих жінками, різко знизився в порівнянні з першим кварталом 2019 року, і, звичайно ж, пандемія. Чайлдерс та інші підприємці називають березень, коли інвестори зайняли кругову оборону і більше думали про свої портфельні компанії, ніж про нові вкладення.
«Я побоююся можливого відкоту в цій області, – каже Лі з Sequoia. – Я не хочу, щоб жінки робили один-два кроки назад, тому що люди повертаються до звичного і безпечного».
Лі зазначила, що вона продовжує щодня зустрічатися з засновницями, і ці зустрічі вселяють їй оптимізм з приводу майбутнього. «Особисто я переконана, що саме зараз жінки можуть блищати», – говорить вона. Цю точку зору поділяє й Алекса фон Тобель, засновниця LearnVest і венчурної фірми Inspired Capital.
«Протягом наступного року і, безсумнівно, в майбутньому ми побачимо, що перехід до віддаленої роботи відвідують понад постійний характер. Я думаю, подібний прилив продуктивності дозволить все більшій кількості засновниць говорити: «Я хочу побудувати бізнес», – говорить фон Тобель.
Ці нові компанії не стануть моментально найперспективнішими стартапами, але фон Тобель каже, що робота з дому може виявитися корисною і для великих організацій.
«Ми заощаджуємо багато часу на речах, які наближали нас до довгострокових цілей, на зразок нескінченних подорожей, нескінченних поїздок на таксі, дороги до офісу, нескінченних зборів. Ми усвідомлюємо, що це продуктивний спосіб багато чого досягти, – каже вона. – Я мати трьох маленьких дітей, і я думаю, що той факт, що протягом останніх дванадцяти тижнів я щодня могла снідати з ними та укладати їх спати, паралельно працюючи, ймовірно, над кращими проєктами в моїй кар’єрі, свідчить про те, який чудовий новий світ ми могли б побудувати. І це був би крок в сторону справедливих правил гри».
