Ольга Романова: Reprolife і право на надію. Як клініка змінює правила репродуктивної медицини

Що означає бути лікарем у сфері, де кожне рішення може змінити долю? Reprolife — це більше, ніж клініка. Це простір довіри, індивідуальних рішень та глибокої поваги до жінки. Ми говоримо про шлях створення клініки, виклики, міфи навколо ЕКЗ і про те, чому надія — це теж частина лікування.

Reprolife позиціонує себе як клініка, де кожен випадок є унікальним. Що для вас означає по-справжньому персоналізований підхід у репродуктивній медицині — і де проходить межа між протоколом та інтуїцією лікаря?

У репродуктивній медицині не існує двох однакових історій. Вік, оваріальний резерв, гормональний профіль, генетика, спосіб життя, досвід попередніх спроб, психологічний стан пари — це завжди унікальний пазл.

Тому персоналізований підхід — це не лише правильно підібраний протокол стимуляції чи точний день перенесення ембріона. Це мистецтво бачити деталі: як реагує гормональна система, як поводиться ендометрій, чи є генетичні фактори, наскільки пара готова рухатися далі.

А межа між протоколом і інтуїцією проходить так:
протокол — це наука, доказовість і безпека.
інтуїція — це досвід, який дозволяє побачити виняток і сказати: «Для цієї жінки ми зробимо інакше».

Ми починаємо не з протоколу, а з розуміння: іноді потрібно відновити цикл, скоригувати гормони, відрегулювати метаболізм, покращити стан ендометрія, допомогти при чоловічому факторі.Іноді найкраще лікування — це зовсім не ЕКЗ. А іноді — навпаки, це єдиний ефективний шлях, і ми сміливо йдемо ним.

У Reprolife ми поєднуємо три ключові речі: індивідуальну історію пари, клінічне мислення та глибоку повагу до людини.

Ваші показники — 95 % настання вагітності після лікування і 78 % успішних кріоциклів на перенесення одного хромосомно здорового ембріона. Які ключові чинники формують таку стабільну результативність?

Передусім — це комплексний підхід до кожної пари з урахуванням ендокринного здоров’я, усунення дефіцитів, чоловічого чинника та попередньої історії лікування.

Це справжня командна робота репродуктолога, андролога, ембріолога, а згодом — і акушера-гінеколога вже на етапі ведення вагітності. Важливо, що наша команда постійно розвивається, упроваджує нові технології — це нас об’єднує й надихає.

Це інвестиції в ембріологію, обладнання, технології та постійне навчання. Це вибудова довіри й щирих відносин із пацієнтами, де нас об’єднує спільна мета — народження здорових дітей у родинах.

Читайте также:   Новости за 10 января от Деньги Плюс

І важливо: навіть після реалізації в материнстві багато наших пар продовжують довіряти нам своє ендокринне здоров’я. З багатьма нас пов’язують глибокі, теплі стосунки.

Які технології або методики ви вважаєте справжнім проривом останніх років — і що з цього вже впроваджено в Reprolife?

Я ціную те, що реально підвищує шанс на здорову вагітність, а не просто красиво звучить на конференціях.
Для мене ключові прориви:

  • можливість генетичного тестування для перенесення хромосомно та генетично здорового ембріона;
  • ефективність програм «Відкладеного материнства і батьківства», коли ми можемо зберігати репродуктивні клітини або ембріони для реалізації в старшому репродуктивному віці;
  • правильно вибудувана робота з ембріонами: time-lapse-культивування, точна оцінка якості, оптимізація часу перенесення;
  • підхід «freeze-all» і кріопротоколи там, де це важливо для жінки — для вибору найбезпечнішого та найефективнішого моменту перенесення;
  • індивідуальні протоколи стимуляції з урахуванням генетичних особливостей, ризиків гіперстимуляції та низького оваріального резерву;
  • робота з ендометрієм: діагностика і лікування хронічного ендометриту, точне визначення вікна імплантації, підтримка мікробіому.

Саме ці підходи ми системно застосовуємо в Reprolife.

Яким був ваш особистий шлях до створення Reprolife — і з якими викликами ви зіткнулися?

Reprolife відкрився у 2016 році — через місяць після народження моєї другої дитини.
Моя мета була проста: об’єднати людей спільних цінностей — постійного розвитку, високої результативності та глибокої поваги до пацієнта.

Перехід з ролі лікаря до ролі людини, яка будує систему, був непростим. Раптом ти відповідаєш не лише за клінічні рішення, а за все — від ембріології до культури комунікації в команді. Але саме це стало для мене найціннішим викликом.

Сьогодні Reprolife — це не просто клініка. Це простір людей, які щодня обирають професійність, людяність і розвиток.

Що стало переломним моментом, коли ви зрозуміли: репродуктологія — це ваше покликання?

Мабуть, це був не один момент, а кілька історій, які склалися в одне відчуття:
«Я на своєму місці». Моя робота 20 років тому починалася з ендокринної гінекології. Підтримка оптимальних значень гормонального балансу має дуже велике значення для репродуктивного здоров’я.

До мене зверталися одразу досить часто пари зі складними випадками. Їхні ситуації мотивували дуже готуватися до прийому, багато вивчати. Я добре пам’ятаю перші «важкі» пари — з багаторічним безпліддям, втратами, невдалими спробами в інших клініках.

Читайте также:   Новости за 12 января от Деньги Плюс

Коли після всіх цих років вони приходили щасливі з немовлям на руках, ти запам’ятовуєш це відчуття назавжди і намагаєшся втілювати його надалі, оскільки відчуваєш свою причетність до долі інших. Це дуже надихає.

Як вам вдається зберегти баланс між медичною точністю та людською емпатією?

У репродуктивній медицині без точності немає результату, а без емпатії — немає довіри. Для мене вони не протистоять одне одному, вони доповнюють.

Баланс у тому, щоб не обіцяти чудес, коли шанс об’єктивно низький, але й не забирати у людини надію, якщо вона ще є.

Я намагаюся завжди дуже відкрито говорити про цифри доказової медицини, ризики, прогнози. Зараз розумію, що насправді, окрім, звичайно, глибоких знань і досвіду, характер лікаря, його хід думок і рішень також має велике значення.

Як ви працюєте з пацієнтами після багаторічних невдач? Наскільки важлива емоційна складова?

Ці люди приходять до нас не тільки з аналізами, а й з величезною втомою та недовірою.

Наш перший крок — відновити суб’єктивне відчуття контролю у пацієнта: пояснити, що з ним відбувається, що ми будемо робити, чому саме так і яка у нас є стратегія.

Ми:

  • розбираємо попередні протоколи;
  • відокремлюємо, де було зроблено максимум, а де — ні;
  • дуже чітко обговорюємо реальні шанси.

Емоційна складова — колосально важлива. Людина має відчувати віру і довіру. І що в цій історії ми тепер команда, у якої є спільна мета — народження здорових дітей у сім’ї.

З якими міфами ви стикаєтесь найчастіше — і що хочете розвіяти назавжди?

Найчастіші міфи:

«ЕКЗ — це гарантія».
Сучасні репродуктивні технології дають дуже багато можливостей, але це не магія. Навіть найкраща клініка не може дати 100 %.

«У мене ще є час, я народжу після 40».
Можливо. Але біологія яєчника не завжди слухає наші плани. І тут важливо створити умови для того, щоб мати впевненість реалізуватися в материнстві тоді, коли є для цього готовність. Найефективніша стратегія на сьогодні — це збереження своїх яйцеклітин або ембріонів у молодому віці на майбутнє — програма «Відкладене материнство».

Читайте также:   Список корисних порад для трейдерів

«Якщо не вийшло з першого разу, далі немає сенсу». Це не так. Часто саме аналіз першої невдачі дає нам ключ до подальшого успіху.

«Усе вирішує тільки жіночий фактор». Чоловічий фактор — це до 50 % причин, чому вагітність може не наставати. Ми завжди маємо дивитися на пару, а не тільки на жінку.

Мій посил простий: менше міфів — більше знань і перевіреної інформації, консультація з досвідченим репродуктологом на основі своєї індивідуальної ситуації.

Як ви особисто визначаєте успіх у своїй професії?

Показники ефективності для мене важливі — я люблю аналітику і вивчаю її регулярно. Але справжній успіх — це не відсоток, а історія людей.

Коли ти отримуєш фото немовляти, народженого після тривалої боротьби за материнство. Коли жінка пише: «Я вже не вірила, але ви не дали нам здатися». Коли чоловік, який колись боявся навіть здати спермограму, приходить з дитиною на руках.

Для мене успіх — це момент, коли людина перестає бути пацієнтом і стає мамою або татом. А статистика — це просто мова, якою ми можемо це підтвердити світу.

Ми підбираємо людей у команду, для яких важливо відчувати свою особисту місію — робити людей щасливими батьками.

Якби до вас звернулася жінка на межі — боротися далі чи відпустити мрію? Що б ви сказали їй як лікар і як жінка?

Як лікар я б спочатку зробила максимум, щоб чесно відповісти на запитання: чи є ще реальний медичний шанс?

Якщо шанс є — навіть невеликий — ми будемо боротися, з урахуванням усього пройденого шляху, але з іншим підходом і з планом, де кожен крок має сенс.

Як жінка я скажу: ви маєте право втомитися. Але ви також маєте право надіятися і мати поруч команду, яка не дасть вам здатися завчасно. Вірте у себе, довіряйте команді і не здавайтеся, поки ми не вичерпали медичні можливості. Бо медицина сьогодні справді може дуже багато. А ми — зробимо максимум, щоб одного дня ви тримали свою дитину на руках.