Ви володієте магазином, який свого часу мав багато покупців? Але в якийсь момент ваш товар став незатребуваним, і ви опинились у глухому куті? Акції та знижки вже не допомагають, а продукція поступово стає неліквідом, не приносячи ніякого прибутку? Як вчинити в тому випадку, якщо ваш бізнес став збитковим?
MTP Group (http://mtpgroup.info/) – це єдиний в Україні сервіс зі швидкої реалізації товарних залишків. Понад п’ять років на ринку послуг. Понад п’ятдесят інтернет-майданчиків партнерів, серед яких OLX, Modnakasta, Prom, Rozetka тощо. Створення контенту для товару: фото, опис і ціноутворення.
Місія компанії: спростити роздрібним та оптовим продавцям продаж товарних залишків, а також збільшити продажі нових колекцій. Завдяки численним точкам збуту компанія в найкоротші терміни реалізує будь-який товар.
Микола Лящук, власник компанії MTP Group, розповів про те, як виникла ідея зі створення такого роду компанії, які послуги нею надаються, а також про досягнення у професійній діяльності та плани на майбутнє.
Компанія почала працювати з 2013 року. Ідея про створення такого роду компанії спала мені на думку аж ніяк не відразу – до неї вів певний шлях.
Спочатку у мене був інший бізнес – я займався продажем взуття. Був свій інтернет-магазин, за допомогою якого ми реалізовували товар. Ми стали продавати гумові чоботи в той час, коли було дуже багато снігу. На наступний день він танув, і так було весь сезон. Так вийшло, що продажі у нас були просто колосальними: ми почали в потрібний час у потрібному місці. Таким чином, своєю роботою ми привернули увагу, і на нас стали виходити різні інтернет-магазини. Перший скідочнік, з яким ми почали співпрацювати – це Superdeal, потім був перший шопінг-клуб Hilt, який вивів нас на новий рівень розуміння справи. Згодом ми почали орієнтуватися на лідерів у сфері цього бізнесу.
Зрозумівши, як це працює, ми почали налагоджувати ділові стосунки з інтернет-магазинами брендового одягу Leboutique і Modnakastа. З Modnakastа сталася цікава історія – ми спочатку ніяк не могли знайти їх контакти, і нам довелося в прямому сенсі увірватися до них в офіс і ставити перед фактом, що у нас немає товару, але ми хочемо з ними співпрацювати. І ось на тлі всього цього, коли з’явилися канали збуту і прийшло розуміння, що ми можемо багато продавати, а товару при цьому немає, виникла ідея, де цей товар знаходити. У магазинах з яких-небудь причин перебувають залишки товару, а у нас головним було – низька цінова категорія.
Таким чином ми почали «добувати» товар. Тобто, ми безкоштовно допомагали людям звільнитися від залишків товару і, своєю чергою, отримували недорогу продукцію, яку могли реалізовувати на свій розсуд у великій кількості.
В Україні, в принципі, великих, яскравих конкурентів у нас немає – ми продовжуємо залишатися номером один у цій сфері послуг. Орієнтир у нас зараз йде на країни СНД і Європи. Будемо відкривати франшизу або завойовувати нові ринки збуту самостійно. Ну і, відповідно, плануємо розширювати бренд. Зараз ми активно ведемо переговори з європейськими бренд-магазинами, щоб у них розміщувати наші товари. Сподіваємося, що в наступному році ми все це реалізуємо. Також в недалекому майбутньому ми хочемо створити мережу магазинів офф-лайн, куди можна буде прийти і придбати недорогу продукцію.
Скажімо так, ми допомагаємо продавати будь-який товар. Буває, люди відкривають бізнес, але у них щось не виходить. Причин може бути безліч: невдало обрана колекція, що не потрапила в сезон, китайці вчасно не здійснили доставку, не те місце вибрали для реалізації тощо. І у підприємця виникає проблема: товар, який не вийшло реалізувати. Він закриває магазин і сидить з ним на руках, не знаючи, що робити і як відшкодувати збитки. А потім приходимо ми, і допомагаємо людям повернути гроші за цей товар: або викуповуємо, або допомагаємо реалізовувати, щоб він не лежав «мертвим вантажем» на складі або в магазині.
Микола Лящук: “Вибирає завжди споживач”
У нас є три схеми роботи. Перша – це викуп. Тобто у людини є якийсь товар, і вона продає його нам за свою ціну, а ми, своєю чергою, реалізуємо його, як вважаємо за необхідне. Друга – це віддалений склад, коли постачальник віддає нам товар на склад, а ми його поступово продаємо і виплачуємо за нього в міру реалізації. І третя схема – це маркет-плейс. Це, фактично, те ж саме, що і в першій схемі, але тільки товар знаходиться у постачальника, а ми з ним зв’язуємося один-два рази на тиждень і робимо певне замовлення.
Ми беремо участь у міжнародному фестивалі моди KYIV FASHION та Exposhoes, у різного роду спеціалізованих виставках і бізнес-форумах. На замовників виходимо за допомогою реклами в Google та YouTube, у різних соціальних мережах. А щодо бізнес-зустрічей – ми постійно проходимо додаткове навчання, підвищуємо свій професійний рівень, відвідуючи різного роду тематичні форуми. Також у нас в Києві є Young Business Club, в якому ми підтримуємо бізнес-зв’язки. В основному, приплив клієнтів йде завдяки виставкам і «сарафанному радіо».
Склад у нас знаходиться в Києві, але товар ми приймаємо з усієї України, і це абсолютно не є проблемою. Є клієнти, які постачають товар самостійно, є і ті, хто користується послугами перевізників. А ми приймаємо товар і працюємо далі.
Найближчим часом, вже в лютому місяці цього року, ми починаємо розробку своєї колекції одягу, тобто ми будемо випускати свій власний бренд. На два місяці запланована поїздка в Одесу: я переїжджаю, і ми починаємо створювати нову колекцію у вас, у швейних цехах.
Цільова аудиторія компанії – гості спеціалізованих fashion-виставок, власники магазинів, виробники та імпортери.
Я просто дуже люблю Одесу і до кінця ще не визначився, де хочу жити – в столиці чи поруч моря. Крім усього іншого, тут є багато плюсів: з Одеси у нас багато постачальників, тому що тут дуже розвинена торгова інфраструктура – порт, 7-ий кілометр. Ми не шукаємо якийсь ексклюзивний товар, ми знаходимо дуже недорогі, прості речі, які може дозволити собі кожен. Вибирає завжди споживач. Головне – визначити, що йому потрібно. Але, як у нас зазвичай чинять виробники або імпортери? Вони завозять в Україну на якусь виставку, припустимо, двісті моделей суконь. Приходять оптовики, і з цих двохсот купують п’ятдесят моделей. Усі інші вже не йдуть на ринок, тому що люди вибрали саме цей товар.
Якщо говорити про роздрібних клієнтів, то тут справа йде таким чином: відшивається капсульна колекція, зразки тих же двохсот моделей, які виставляються на продаж в інтернеті, і люди самі вибирають, що їм потрібно. Таким чином ти бачиш, що п’ятдесят моделей у тебе продається, а інші – ні, значить, ми шиємо те, що затребуване – ось і все. Тут не потрібно заново вигадувати «велосипед». До того ж, одеська швейна індустрія вже зарекомендувала себе у цій сфері послуг.
