Леся Лабунська — українська модель і акторка, яка вдало поєднує творчу діяльність з яскравими проєктами у сфері моди та кіно. Її професійний шлях — це історія наполегливості, таланту й любові до мистецтва. Леся знімалася для провідних українських брендів. Сьогодні вона відверто ділиться з нами своїми думками про красу, виклики індустрії та натхнення, яке допомагає їй рухатися вперед.
Як ти відпочиваєш після напружених зйомок?
В принципі, зйомки для мене — це свого роду хобі, яке переросло в роботу. Це приносить мені задоволення: я бачу гарні результати, це подобається людям. Кожну зйомку я сприймаю як подію, яка підіймає настрій, змушує зібратися. Так, іноді це фізично виснажує, але морально — навпаки, додає енергії й дає змогу відволіктися від буденних труднощів.
А відпочиваю я по-різному: люблю пробіжки у парку біля дому, читання книжок, перегляд фільмів. Часто зустрічаюся з подругами, іноді ходимо в театр чи просто п’ємо каву в улюбленому кафе. Якщо є можливість — їду за місто, в будинок, де вирощую багато квітів. Іноді вмикаю релаксуючу музику, медитую. Це теж допомагає перезавантажитись.
Чи є в тебе роль чи проєкт, який найбільше змінив твоє життя?
Немає однієї конкретної ролі. Для мене кожен проєкт — це окремий образ, у який я занурююсь. Усі вони різні, цікаві, і кожен чомусь навчає. Я завжди прошу друзів оцінити результат, не для компліментів, а щоб почути зауваження: де не донесла емоцію, де могла краще. Так я змінююсь — емоційно, психологічно, навіть фізично. Це робота над собою, і саме вона змінює мене як особистість.
Що для тебе означає краса та як ти її бачиш у сучасному світі? Як ти ставишся до соціальних мереж і їхнього впливу на твою кар’єру?
Краса — це не лише зовнішність. Для мене вона починається зсередини: у вчинках, у тому, як людина долає труднощі, які має досягнення. Зовні — це про стиль і внутрішній стан. Якщо людині комфортно в образі, який вона створила, якщо з неї випромінюється радість і світло — вона красива.
Щодо соцмереж — я ставлюсь до них нейтрально. Знаю, що це моя слабка сторона. Продюсери й колеги часто звертають мою увагу на те, що треба активніше вести соцмережі. Особливо, бо саме через Facebook мене колись і помітили. Тож зараз намагаюся надолужити — розумію, що сьогодні це важливо: соцмережі впливають на кар’єру, дають можливості, знайомства, навіть кохання. Працюю над цим.
Як ти балансуєш між особистим життям та роботою, особливо коли графік дуже щільний?
Чесно кажучи, поки що не можу знайти ідеальний баланс. Крім роботи в кадрі, я також співробітниця фінансового відділу. Часто буває, що після повного робочого дня їду на репетиції. Додому повертаюсь пізно, тому часу обмаль. Але мої рідні розуміють і підтримують, бо це моє життя, моя пристрасть. Ми шукаємо золоту середину, хоча це й непросто.
Як ти бачиш роль жінки в сучасному суспільстві?
Сьогодні жінки стали ще сильнішими. Особливо зараз, у часи війни, коли на них лягло дуже багато відповідальності: підтримка економіки, допомога ЗСУ, опіка над тими, хто залишив домівки. Жінки займають керівні посади, досягають успіху в кіно, моді, бізнесі. Вони доводять, що можуть бути не лише тендітними, а й рішучими, впевненими, глибокими. Це захоплює.
Чи вважаєш ти, що індустрія моди змінюється, щоб краще відображати жіночі голоси та історії?
Так. Мода постійно змінюється. Вона завжди була спрямована здебільшого на жінок — і сьогодні жінки мають ще більший вплив на те, якою вона буде. Змінюється стиль, з’являється більше правдивих історій, емоцій. Це природний процес — і він тішить.
Як ти надихаєшся та підтримуєш себе, коли стикаєшся з викликами?
Мені не потрібно довго себе мотивувати. Якщо переді мною виклик — я його приймаю. У мене є ціль, і я йду до неї. Чим складніше завдання, тим більше воно мене захоплює. Це мій характер.
Твої головні принципи у житті?
Найголовніше — жити в злагоді з собою, з совістю та честю. Робити вчинки, за які не буде соромно. Я намагаюся ставитись до людей з повагою, не давати обіцянок, які не зможу виконати. Якщо вже сказала — зроблю все, щоб дотриматися слова. Поважаю вибір кожного, не вмішуюсь у чужі справи без потреби. Але якщо хтось звертається по допомогу — я завжди поруч. Я не маю звички засуджувати. Є гарна фраза: щоб зрозуміти людину, треба пройти її шлях. Я живу за цим принципом.
