Сезон відпусток в Провансі в самому розпалі. Поки розслаблені туристи загоряють і п’ють прохолодне троянді в Марселі і його околицях, комуна Валенсоль потопає в квітучих лавандових полях. Кращого місця для проведення показу в честь десятирічного ювілею марки Симона Порта Жакмюса і придумати не можна. До слова, в сезоні весна-літо 2020 дизайнер вперше вирішив об’єднати в одному шоу жіночу і чоловічу лінійку.
По-перше, варто віддати Жакмюсу належне: не так-то просто дістати таке популярне місце під модний показ. У червні поля Валенсоля відвідує величезна кількість людей заради заповітної фотографії в інстаграм, місцевій владі навіть довелося поставити тут попереджають дорожні знаки для водіїв машин: «Обережно блогери!»
Замість подіуму – доріжка яскраво-рожевого кольору, яку по команді Олександра де Бетаку розстелили між стрункими рядами кущів лаванди. Такий вибір не випадковий: це данина поваги творчості художників Христо і Жанни-Клод і виставці Девіда Хокні The Arrival of Spring in Woldgate, East Yorkshire in 2011 у Королівській академії мистецтв. Уже втретє Жакмюс влаштовує шоу свого бренду на півдні Франції, але в Валенсоле – в перший раз. Причин провести показ саме тут було дві. Ідеальна локація подарувала натхнення для нової колекції. До того ж сам дизайнер виріс всього в годині їзди звідси, в Мальморе, і йому подобається «попсова» привабливість лавандових полів, які давно стали головним кліше Провансу.
У свої 29 років Жакмюс домігся неймовірних висот. Його одяг носять Ріанна, Дуа Липа і Шарлен, княгиня Монако. Ще якихось десять років тому все було зовсім інакше. Жакмюс був нікому не відомим молодим дизайнером, який влаштовував імпровізовані покази прямо на паризьких вулицях під час Тижня моди. І тоді, і зараз у нього одна мета: «Стерти кордони між мною і публікою і використовувати будь-яку можливість, щоб підняти шум навколо бренду».
Те, що паризький Тиждень чоловічої моди закінчується саме ювілейним показом Jacquemus – важливий момент для дизайнера. «Мені завжди хотілося донести думку, що мода не обмежується Парижем, – зізнається він. – Так, я живу в цьому місті, там знаходиться моя студія і вся моя команда. Я люблю Париж, але важливо дати людям зрозуміти просту річ – ти можеш бути родом звідки завгодно. Пам’ятаю, коли мені було 19 років і я тільки починав свою кар’єру, я дивився на молодих дизайнерів, і вони здавалися істотами з іншої планети. У них не було нічого спільного зі мною, моєю бабусею або тіткою».
