Один з моїх вчителів і мій хороший друг любить повторювати одну фразу: “Knowledge is sticky” (англ. “Знання прилипливі”). І я з ним повністю згодна, адже:
1. Не дивлячись на те, що професія вчитель існує вже не одне тисячоліття, знання дуже важко передати комусь у повному обсязі, оскільки вони занадто «прилипливі» до їх власника.
2. Бажання отримати знання повинно бути в стократ сильніше в самому учні, ніж у вчителі передати їх. Не має значення, як сильно турбується про передачу знань їх володар, якщо одержувач не виявляє ніякого бажання до прийняття інформації.
Нещодавно я і моя команда провели опитування серед СЕО різних українських і закордонних компаній, щоб з’ясувати, як, і з якою метою керівники отримують знання під час коронавірусного карантину. Яким було наше здивування, коли ми виявили, що понад 60% опитаних отримують інформацію (з лекцій, семінарів, тренінгів, розмов з колегами по цеху і книг) просто тому що “цікаво послухати/подивитися/почитати”. Знання предметного характеру, які могли б бути перейняті й використані на благо компанії, знаходять практичний інтерес лише у 25% опитаних СЕО.
З одного боку, реакція СЕО зрозуміла – чому ви ще можете нас навчити, ми самі кого хочеш навчимо. З іншого боку, так, вибачте шановні СЕО, можуть говорити тільки люди невидатних розумових здібностей, адже ще Сократ вивів просту істину, мовляв, чим більше знаєш, тим більше розумієш, що нічого не знаєш.
У будь-якому випадку, навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що найкраща обізнаність веде до кращих рішень, а кращі рішення призводять до кращих результатів.
Тим, хто згоден з вищесказаною тезою і схильним до безперервного самоаналізу та самовдосконалення, пропоную отримати ще одну порцію інформації, щоб завжди бути готовим до будь-якого, навіть кризового, сценарію:
1. Увійдіть до спільноти однодумців або створіть свою. Спільнота має жити єдиною ідеєю або прагненням розв’язати конкретну задачу, а не просто збиратися і триматися за руки.
2. Створіть мозковий центр з 5-6 рівних собі людей. Вперше про цю практику згадав Наполеон Хілл у 1937 році, описуючи групу, в якій були американські корпоративні гіганти – Ендрю Карнегі (US Steel і Carnegie-Mellon University), Генрі Форд (Ford Motor), Томас Едісон (GE) і Харві Фаєрстоун (Firestone Tire). Саме в подібному вузькому колі інших СЕО ви можете глибше пропрацювати свої професійні питання і мати можливість дізнатися те, що знають інші члени групи, побачити перспективи їх очима, відчути їхній досвід, долучитися до їх ресурсів, вийти за межі власного світогляду і швидше втілити свої плани та цілі.
3. Знайдіть собі зовнішнього опонента – слухача – спаринг-партнера – радника. Я говорю не про коуча, а про когось, кого ви поважаєте за професіоналізм і особисті якості, того, хто є для вас авторитетом. СЕО за своїм родом діяльності часто дуже самотні люди. СЕО, часто, більше розвинені інтелектуально і мислять непересічно, тому в оточенні родини та підлеглих, часто є білими воронами й відчувають потребу в спілкуванні з рівним. Пригадується фраза: “Як приємно поговорити з розумною людиною (дивлячись у дзеркало)”.
Наприкінці, хотілося б розвінчати одне популярне переконання, мовляв, знання – це сила. Як на мене, висловлювання є не зовсім коректним, тому що знання – це не просто сила, а потенційна сила (прямо як з енергією). Навколо нас може бути маса розумних людей, до яких можна віднести висловлювання: “Чого ж ти такий бідний, якщо такий розумний?” Уміння використовувати отримані знання і чужий досвід – ось реальна сила. Згодні?
