Як гендерні стереотипи заважають розвивати економіку

Світові дослідження, проведені за підтримки Google і Ради Євразійського жіночого форуму, виявили причини, які не дають жінкам брати участь в економічній і політичній діяльності нарівні з чоловіками. Йдеться про гендерні стереотипи, які, на жаль, до сих пір можна повсюдно спостерігати як в розвинених світових економіках, так і в країнах, що розвиваються.

Дослідження розглядає ситуацію з жіночою присутністю в цифровій економіці та публічному просторі, а також вивчає український ринок праці і його перспективність для жінок. У фокусі вплив на ці процеси гендерних стереотипів, наприклад, поглядів суспільства на розподіл фінансової відповідальності в родині та «відповідні» для кожної зі статей професії. Крім того, порушуються теми розподілу обов’язків в родині та сегментація населення.

Жінки на українському ринку праці

Щорічно в ООН підіймається тема, присвячена боротьбі за гендерну рівність, розширення прав і можливостей жінок. Наприклад, минулого року підіймалася тема “Жінки в мінливому світі праці: Планета 50-50 до 2030 року”. Одне з важливих питань, що розглядається в рамках боротьби за гендерну рівність, – досягнення рівних прав на ринку праці, можливості жінок обирати будь-які професії й мати можливість реалізуватися в високооплачуваних і затребуваних сферах.

Серед загальної кількості резюме на сайті hh.ua 48% розміщені представницями прекрасної статі. Найбільша їх представленість в таких професійних сферах, як Управління персоналом (77% жінок серед всіх шукачів), Бухгалтерія (77%), Наука, освіта (76%), Адміністративний персонал (76%), Домашній персонал (73%). Тоді як найменша – в категоріях: Робочий персонал (13%), Авто (11%), Видобуток сировини (8%), Інсталяція (6%), Безпека (5%).

Побажання жінок і чоловіків майже не відрізняються в тому, яку зайнятість вони очікують від роботодавців. Різниця в обох випадках становить 5%.

Більш того, за гнучким графіком однаково хочуть працювати як чоловіки, так і жінки.

Аналіз бази резюме показав, що на українському ринку праці все ще залишаються сфери з нерівномірною представленістю жінок і чоловіків. У топ-5 сфер з найбільшою представленістю жінок увійшли ті, які стереотипно вважаються жіночими. Не виключено, що такий стан речей є похідним і від того, як заведено виховувати дітей, які навички в них розвивати, в яких професіях їм краще реалізуватися. Проте деякі стереотипи вже відходять у минуле. Часткову зайнятість і гнучкий графік роботи хочуть мати як чоловіки, так і жінки.

Жінки в цифровій економіці

За даними дослідження, 15% українців працюють у сфері цифрової економіки. Жінок і чоловіків в цій сфері приблизно порівну – 52% і 48% відповідно. Однак вони займають зовсім неоднакові посади: жінки частіше працюють продавцями, менеджерами та операторами, тоді як чоловіки частіше займають позиції інженерів, програмістів і системних адміністраторів.

Робота в IT-сфері пов’язана з рядом гендерних стереотипів. Близько 25% українців впевнені, що жінки гірше справляються з роботою, пов’язаною з інформаційними системами, електронною комерцією і точними науками. Цікаво, що не згодні з цим виявилися 55% чоловіків, і менше число – 48% – жінок.

Стереотипи позначаються і на виборі професії для тих, хто тільки планує вийти на ринок праці. В якості майбутньої сфери роботи кар’єру в IT синам готові рекомендувати в три рази більше батьків, ніж дочкам. В результаті дівчата-підлітки у два рази рідше говорять, що хотіли б пов’язати своє життя з технологіями (7% проти 14%).

Причини формування стереотипів про «жіночу роботу»

Значну роль у формуванні стереотипів відіграє те, яким уявляють образ успішних чоловіків і жінок в медіа, масовій культурі та політиці. Абсолютна більшість (83%) успішних людей, яких назвали українці під час опитування, виявилися чоловіками. Особливо домінування чоловічих образів помітно в політиці (було названо тільки 4% жіночих імен), бізнесі (1%) і цифровій економіці (1%). Жінок частіше асоціюють з успіхом в шоу-бізнесі (33% жіночих імен) і блогерстві (32%), мистецтві (19%), журналістиці (18%) і спорті (15%) – ну і тут їх називають набагато рідше за чоловіків.

На таке сприйняття багато в чому впливають суспільна свідомість, виховання і сімейний уклад. Ось кілька показових цифр про те, як, на думку опитаних, повинен виглядати уклад в сім’ї, включаючи розподіл фінансової відповідальності:

– 71% українців вважають, що головне призначення жінки – бути матір’ю і гарною господинею;

– 89% жінок вважають, що чоловік повинен забезпечувати сім’ю; тільки 45% згодні, що жінка повинна забезпечувати себе сама;

– хоча 55% одружених українців кажуть, що найбільш відповідальні рішення в їх сім’ях приймаються спільно чоловіком і дружиною, майже в третини сімей (29%) ці рішення приймаються тільки чоловіком, і тільки в 15% – жінкою;

– 32% українців вважають, що жінка повинна вибирати між кар’єрою і сім’єю; ця точка зору більш поширена серед тих, у кого вже є діти.

Що можна зробити

На думку авторів дослідження, подолати ці стереотипи й дисбаланс, що їх підживлює, в представленості жінок у традиційно «чоловічих» сферах економіки складно, але можна шляхом комплексних і послідовних заходів, в тому числі на державному рівні. Особливу увагу варто приділити розвитку цифрової економіки, вважають вони. Саме цифрова економіка сприяє досягненню рівності жінок і чоловіків, відкриваючи широкі можливості для онлайн-навчання, віддаленої роботи та побудови бізнесу.

Серед можливих заходів:

– ведення інформаційних кампаній, які заохочують жінок бути більш соціально активними;

– реалізація політики рівної оплати праці;

– створення гнучких можливостей для роботи та відповідних форм відпустки по догляду за дитиною як для жінок, так і для чоловіків.

Питання гендерної нерівності підіймалося неодноразово за всю історію людства. Зараз ми можемо спостерігати зрушення в позитивну сторону: жінки все частіше займають керівні посади у великих компаніях, управляють бізнесом і великими регіонами, проте їх відсоток все ще занадто малий.

Якщо уряд серйозно візьметься за усунення гендерної нерівності на українському ринку і почне вводити перераховані вище заходи, вже через кілька років, ми зможемо спостерігати ті самі “50-50”.

Читайте также:   Магія слова «ні»: вчимося відмовляти правильно

Не успеваете всё читать ?
Подпишитесь на рассылку Financoff.
Самое важное и интересное из
сегодняшних новостей вам на почту.

Это бесплатно.




Нет комментариев

Напишите комментарий

Your email address will not be published. Required fields are marked *