Олена Погребняк Начальник Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області.
Вік: 36 років.
Освіта: вища юридична, аспірантура.
Хобі: спорт і діти (у Олени двоє синів-близнят, 9 років).
Виховання дитини – це завжди складний і відповідальний процес, але у випадку з близнятами все подвоюється: і труднощі, і радощі. Спершу довелося зіткнутися з побутовими труднощами, що стосуються догляду за двома маленькими дітьми одночасно. А зараз вже важко в основному психологічно: у хлопчиків йде етап формування особистості, в родині вони виступають як дуже сильна і згуртована підгрупа. Доводиться приділяти дуже багато часу на виховання, як правило, це метод «батога і пряника» (сміється).
На роботі колектив – чисто жіночий, 90 % – це дівчата, які займаються паспортною роботою. Серед них дуже багато представниць соціально незахищених верств населення: матері-одиначки, з дітьми-інвалідами. На даний момент у нас немає активно діючої профспілки, тому ми все робимо самостійно. Звертаємося в Дельфінарій, зоопарки та інші розважальні заклади з проханням організувати благодійні акції для дітей.
Основна проблема, яка існує на сьогоднішній день – це фіктивні шлюби і встановлення батьківства іноземців матерями-одиначками. Що, по суті, є передачею матір’ю прав на дитину іноземцю за грошову винагороду – з метою отримання ним посвідки на проживання в Україні.
Нечисті на руку люди користуються так званою «лазівкою» у законодавстві України і не звертають увагу на злочин проти інтересів дітей. На жаль, міграційна служба, як і ЗАГС, не має права з’ясовувати, чи фіктивний шлюб. І чи дійсно іноземець є фактичним батьком дитини, якщо її мати і він так стверджують. З тих пір, як був введений безвізовий режим в Україні, популярність паспорта громадянина України зростає, а разом з цим зростає кількість осіб, зацікавлених в отриманні громадянства і посвідки на проживання в Україні.
Отримати громадянство в Україні можна лише за певних підстав, серед яких – перебування в Україні на підставі виду на проживання 5 років, або ж перебування 2 роки у шлюбі з громадянином України тощо.
На жаль, багато матерів-одиначок піддаються на вмовляння іноземців і визнають їх у РАГСі батьками дітей, хоча найчастіше це не так. Це робиться з метою отримання грошової винагороди або матеріальної допомоги на утримання дитини. Однак наслідки таких дій можуть бути жахливими: фактично, іноземець отримує право розпоряджатися долею дитини. Дуже часто жертвами подібних схем стають жінки соціально неблагополучні, асоціальні, які мають проблеми з алкоголем. У разі загибелі матері її дитина, фактично, переходить в руки до свого «батька»-іноземця, який може відвезти її за межі України, а інформація про долю дитини ніколи не дійде до соціальних служб, адже у дитини є батько.
За прикладом далеко йти не треба: наркозалежна жінка уклала шлюб з іноземцем і передала йому право опіки над своєю дитиною. Через час ця жінка померла, але у неї залишилася благополучна рідна сестра в Молдові, яка з радістю готова усиновити цю дитину і піклуватися про неї. Але вже рік ця дитина проживає в дитячому будинку, оскільки органи опіки не можуть розшукати батька і через суд намагаються позбавити його батьківських прав. Це реальний випадок, який в Україні не поодинокий.
Проблема полягає в тому, що в Україні немає відповідного законодавства, яке давало б право перевірок нефіктивності шлюбу, генетичної експертизи батьківства при процедурі встановлення батьківства. Тому, по суті, ці жінки користуються «лазівкою» у законодавстві. Коли ми звертаємося до РАГСів з вимогою не реєструвати фіктивні шлюби, то отримуємо відповідь, що відсутні порушення в законодавстві. Довести фіктивність шлюбу в Україні дуже складно. Пам’ятаєте фільм «Пропозиція» з актрисою Сандрою Буллок у головній ролі, де за сюжетом вона хоче отримати посвідку на проживання в США, будучи громадянкою Канади? Для цього необхідно надати суду докази того, що її шлюб справжній, а також пройти співбесіду з експертами міграційної служби. Ось саме така сувора процедура і повинна бути введена на законодавчому рівні в Україні, на мою думку.
Україні потрібні спеціальні уповноважені органи, які будуть захищати права матерів-одиначок в Україні. Адже дуже часто жінки, які народили дитину, навмисно не реєструють біологічного батька дитини, щоб одержувати допомогу. А якщо згодом вони встановлюють батьківство, то позбавляються даної допомоги і дитина перестає користуватися всіма пільгами.
З усієї цієї ситуації є один вихід: генетична експертиза на законодавчому рівні – як одна з вимог при встановленні батьківства (тобто коли батько дитини не був записаний батьком при первинному отриманні свідоцтва про народження). По суті, це дуже проста і недорога процедура: вартість експертизи становить всього 600 – 700 грн, але її проведення здатне захистити долі тисяч дітей.
Ситуацію також посилило відкриття програми «Шлюб за добу», в якій шлюби, у тому числі і фіктивні, реєструються за 1 день. На щастя, за підтримки Міністерства юстиції нам вдалося домогтися того, що міграційна служба перевіряє законність знаходження іноземців, які подали заяву на реєстрацію шлюбу.
Можу сказати, що на сьогоднішній день у кожному районі кожної області України можна звернутися в районний підрозділ ДМС і оформити паспорт для виїзду за кордон. Також великою популярністю у населення користується електронна черга на оформлення закордонного паспорта або ID. Громадяни, у яких виникли складнощі з Інтернетом, можуть оформити талон в чергу в ДМС. На сьогоднішній день термінове оформлення закордонного паспорта становить всього 10 днів. У звичайному режимі видача займає близько 3 місяців, зараз ми активно працюємо над мінімізацією цих термінів.
У планах – зробити фронт-офіси та бек-офіси для ДМС. Вони розділять співробітників, які приймають документи, і співробітників, відповідальних за прийняття рішень про оформлення документів. Такий підхід дозволить значно мінімізувати корупційні ризики і зробить роботу ДМС максимально зручною для українців.
